У давні часи легку атлетику, яку весь інший світ називає просто атлетикою, величали в нас "королевою спорту". І недарма — саме легкоатлети та плавці розігрували найбільше олімпійських медалей. Тож спортивний престиж країни в ті давні часи залежав саме від них.
Сучасний спорт про престиж не думає — на першому місці гроші. А заробити багато грошей на легкій атлетиці неможливо. Один поєдинок двох "професійних боксерів" принесе більше грошей, ніж легкоатлетичний турнір із щонайменше двома сотнями учасників. Про футбол, теніс, автоперегони й інші "касові" види спорту годі й казати.
Тож нинішня легка атлетика відносно бідна. А значить герої бігових доріжок і секторів для стрибків та метань не потрапляють у топ-новини й на перші шпальти популярних газет і журналів. Хіба що феноменальний Усейн Болт був там один-два рази на рік. Можливо, через цю причину сучасна легка атлетика зберігає колишню шляхетність і вірність олімпійським принципам позаминулого століття.
Я із задоволенням дивлюся репортажі з міжнародних змагань легкоатлетів. І не лише тому, що це неймовірно цікаво. А й тому, що в цих змаганнях другий сезон немає спортсменів із Росії, яких дискваліфікували за масове вживання допінгу.
Це ж саме могли би зробити і в інших видах спорту. Було би бажання, а приводів росіяни завжди дадуть скільки завгодно. Але не зробили. Шалені гроші "Газпрому" й інших російських спонсорів примусили керівників Міжнародного олімпійського комітету та спортивних федерацій закрити очі, або відвести їх убік.
І лише легка атлетика, як справжня королева, не поступилася своїми споконвічним принципами, обравши честь, а не гроші, як решта. Саме тому я за першої нагоди дивлюся змагання легкоатлетів, хоча наші там майже не перемагають. І вам раджу це зробити. Спробуйте — сподобається.
Коментарі