Ексклюзиви
Середа, 11 квітня 2007 14:23

Понікаровського змусили співати український гімн

Автор: фото: REUTERS/Mike Cassese
  У складі збірної України Олексій Понікаровський грав тільки на одному турнірі — Олімпіаді-2002
У складі збірної України Олексій Понікаровський грав тільки на одному турнірі — Олімпіаді-2002

У понеділок хокейна збірна України почала підготовку до чемпіонату світу. Цей турнір розпочнеться у Москві 27 квітня. У складі "синьо-жовтих", мабуть, не буде жодного гравця, який виступає у північноамериканській хокейній лізі (НХЛ). Нападаючий "Тампи" Руслан Федотенко продовжує боротьбу в Кубку Стенлі.

Для форварда "Торонто" Олексія Понікаровського, 27 років, сезон у НХЛ завершено: його клуб до плей-офф не пробився. Сьогодні Понікаровський має відповісти керівництву національної збірної, чи допоможе він команді на чемпіонаті світу. За неофіційною інформацією, Олексій відмовиться. Сам хокеїст, коли кореспондент "ГПУ" зателефонував йому до Торонто, відповів ухильно. Але бесіду з Поні Експресом (прізвисько нападаючого у НХЛ. — "ГПУ") ми почали з іншої теми.

Цей сезон став для вас найуспішнішим в енхаелівській кар"єрі. 71 матч, 21 гол і 24 результативні передачі. Чи можна вас разом із відомим шведом Матсом Сундіном назвати лідерами "Торонто"?

— Не мені оцінювати. Сезон справді склався непогано. Гадаю, мої показники результативності були б кращими, — Олексій говорить російською з легким акцентом, — якби через травму не пропустив 11 матчів регулярного чемпіонату.

У Кубку Стенлі поставив би на "Піттсбург"

Кілька тижнів тому ви відкрили свій персональний сайт в Інтернеті. Хто ще з ваших одноклубників має свою сторінку у всесвітній мережі?

— По-моєму, ніхто. Навіть Сундін. Ідея із сайтом у мене була давно. Але з технічних причин її реалізація постійно відкладалася. Поки що працює тільки англомовна версія. Але обов"язково будуть ще й російська та українська. Зараз на сайт щодня заходить 300–400 уболівальників. Серед них — чимало українців із діаспори, досить численної в Торонто. Вони підтримують мене під час матчів.

Цього сезону у вас закінчився 2-річний контракт із "Торонто". (Згідно з його умовами, українець заробив $725 тис. позаминулого сезону і $700 тис. — торік. — "ГПУ"). Залишитеся у нинішній команді чи спробуєте себе у більш амбіційному клубі?

— А чому ви вважаєте мою нинішню команду неамбіційною? "Торонто" може вирішувати серйозні завдання. Тут я з 2000-го. Уже давно адаптувався, тому не хотів би переходити до іншої команди. Переговори з клубом щодо продовження контракту проводить мій агент, але на цей період вони перебувають на початковій стадії.

Є складнощі?

— Звичайно. Я хочу більше грошей, клуб намагається зекономити.

Чи поїдете ви у складі збірної України до Москви на чемпіонат світу?

— Складне питання. Із колишнім одноклубником по "Торонто" Дмитром Христичем, який представляє інтереси збірної України, на цю тему розмовляв неодноразово. Остаточного рішення ще не прийняв. Воно сформується, виходячи з інтересів родини — батьків, дружини. До того ж боюся зазнати травми на чемпіонаті світу. Це вплинуло б на хід моїх переговорів із "Торонто" стосовно продовження контракту. Може загостритися і старе ушкодження.

Інші енхаелівці — Антон Бабчук та Руслан Федотенко — виступати за збірну України відмовилися навідріз.

— Гадаю, в них були вагомі причини і зовсім не засуджую колег-співвітчизників.

Улітку до Києва не плануєте навідатися?

— Можливо, приїду. А може, батьки вирішать погостювати у мене в Торонто.

Ви кілька років виступали у Росії. Доводилося брати участь у поєдинках, підсумок яких був заздалегідь визначений?

— Було це у 1998-му. Тоді московське "Динамо" орендувало мене "Крыльям Советов". Вони боролися за виживання у суперлізі. Конкурентів вистачало, а фінансів "Крила" практично не мали. Важко було виходити на лід, знаючи, що проти тебе ще й суддівська бригада. На мене, молодого, це психологічно тиснуло. У подробиці нас не втаємничували, тому доказів якихось не наведу. Скажу тільки, що із радістю повернувся до "Динамо".

Коли тільки опинилися у "Торонто", що вас змусили робити на вечірці новачків?

— Заліз на стілець і співав гімн України. Потім двоє дебютантів-чехів перейняли мій досвід і дуетом заспівали гімн своєї країни.

Понікаровський попереджає, що далі має тільки одну хвилину.

Хто, на ваш погляд, переможе у нинішньому розіграші Кубка Стенлі?

— Поставив би на "Піттсбург". Ця команда нині демонструє найбільш вражаючий рівень гри.





Жердєв за Україну не гратиме

Ще один енхаелівець, 23-річний форвард "Коламбуса" Микола Жердєв, у кінці минулого тижня висловив бажання зіграти за збірну України. Хокеїст народився у Києві, але 15-річним переїхав до Росії, де згодом виступав за її молодіжну команду та ЦСКА. Нинішній наставник армійців і збірної Росії В"ячеслав Биков не викликав гравця до своєї команди. Цим і пояснюють раптове бажання Жердєва змінити громадянство. Щоправда, для цього йому довелося б узяти 4-річну паузу на рівні збірних.
Микола швидко передумав.
— Я ніколи не відмовлявся грати за Росію, — заявив він. — Інформація про бажання захищати кольори української збірної — вигадка газетярів.

1980, 9 квітня — Олексій Понікаровський народився у Києві

1997 — підписав контракт із московським "Динамо"

1998 — грав у оренді за "Крылья Советов"

2000 — переїхав до НХЛ і почав грати за "Торонто"

2002 — виступив за збірну України на Олімпійських іграх

2007 — установив особистий рекорд результативності у НХЛ — 45 очок

Одружений з Інною, має чотирирічну доньку Анну Джессіку Марію та дворічного сина Олександра

Зараз ви читаєте новину «Понікаровського змусили співати український гімн». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода