Головною подією вихідних був для столиці Швеції зовсім не матч національних збірних Швеції та України, а традиційний, уже тридцятий за ліком, Стокгольмський марафон. Щорічний київський "Пробіг під каштанами" чи інші схожі заходи в нашій столиці нагадують дитячі забавки порівняно з тим марафоном. Понад 40 тис. осіб бігли в суботу вулицями шведської столиці, і ще стільки ж уздовж траси понад 4 год. супроводжували бігунів оплесками.
І це були не професіонали — просто шведи так живуть. Сольна — передмістя Стокгольма, де розташована арена "Расунда", вихідними нагадує суцільний стадіон. Спортом займаються і діти, і пенсіонери. Поряд із нашим готелем на штучному футбольному полі кожні 2 год. розпочинався новий матч між жіночими командами. Навіть гра збірних не зупинила в неділю цей футбольний нон-стоп.
У день гри перші сторінки шведських спортивних видань замість очікуваного футболу прикрашав Болт. Це новий рекордсмен світу на стометрівці. Його портрети були розміщені на головних шпальтах. Українця, який став четвертим у марафоні, місцева преса проігнорувала. Здалося, що наші футболісти, за винятком Шевченка, шведам не цікаві. Для них усі ці левченки-кравченки, як для нас їхні ларссони-карлссони. Саме так — із двома "с". Нас обманювали в дитинстві: той казковий Карлсон, що живе у Стокгольмі на даху, насправді Карлссон.
За годину до футболу перед стадіоном грав оркестр, музиканти якого, мабуть, пам"ятають ще фінальний матч Кубка світу-1958. Він проходив на цій самій арені. Тоді бразильці з юним Пеле обіграли шведів. Останні, до речі, були в жовтому, а бразильці — в синьому. Подумав чомусь, що якщо в нашій грі зі шведами кольори будуть такі самі, маємо перемогти.
Поруч зі мною біля стадіону слухав музику старенький дядечко, який із задоволенням ласував морозивом. Зреагувавши на знайоме обличчя, я з ним чемно привітався. Вже потім згадав, хто це був — колишній керівник УЄФА Леннарт Юханссон. Його у Стокгольмі мало хто впізнає. Упізнають Златана Ібрагімовича. На більшості футболок, у які були вбрані шведські фанати, було саме його прізвище і десятий номер.
Уболівальники в Швеції теж не такі, як усюди. Жодних галасливих компаній із нетверезих фанатів. Стримані емоції. Складалося враження, що більшість глядачів чекає закінчення футболу, аби швидше повернутися на спортивні майданчики.
Останнє "навколофутбольне" враження від гри команд Швеції та України справили… труси наших футболістів. Вони були зі шведського комплекту форми. Чи то наші свої труси в Києві забули, чи ті труси до Стокгольма не доїхали, невідомо. Добре, що кольори форми в наших і шведів однакові. Тож і чужих трусів практично ніхто не помітив. Може, тепер у всіх господарів будемо труси позичати? На удачу! Чому ні? Восени нашим грати із Казахстаном, у якого теж форма жовто-синя.
8 
35413
Коментарі