Уперше хокейна подія такого рангу відбулася в Києві 22 роки тому. У квітні 1989-го столичний Палац спорту приймав чемпіонат Європи серед юнаків до 17 років. Два тижні поспіль на ковзанці в центрі міста тривали міжнародні хокейні поєдинки. У перервах між ними сіру соціалістичну буденність столиці УРСР збурювали групи веселих і розкутих юнаків у кольорових куртках, які сміючись гуляли Хрещатиком і розмовляли не по-нашому.
За правилами, всі учасники того чемпіонату мали грати у масках. Тому розгледіти обличчя чеха Яромира Ягра та росіянина Павла Буре, які були лідерами збірних Чехословаччини та СРСР, було неможливо. Так і запам'яталися вони тоді у фіналі — швидкою грою і прізвищами на спинах. У команді Радянського Союзу, яка тоді стала чемпіоном, на радість місцевій публіці, грав киянин Валентин Олецький, який досі виступає — у 38 років. Наш єдиний юнацький чемпіон Європи 1989-го є одним із представників найкращого покоління українських хокеїстів за всі часи. І сьогодні ці вікові спортсмени не мають гідної конкуренції у збірній України, яка спробує поборотися за вихід до вищої ліги чемпіонату світу.
Це право виборюватимуть учасники хокейного чемпіонату світу в першій лізі, який 17 квітня стартує в Києві. Знову, як і 22 роки тому, трохи підрихтований із такої нагоди Палац спорту весь віддадуть хокеїстам. Навряд чи слід очікувати аншлагів на всіх матчах. Але за умови належної реклами київській молоді можна нагадати, що хокейні матчі бувають не лише у Броварах чи на тренувальній ковзанці. Що великий хокей — це яскраве видовище, на яке варто витратити час. Тим більше що дійство розпочнеться в центрі міста трохи менше ніж на тиждень.
Чи стане цей великий міжнародний хокейний турнір лише епізодом, як юнацький чемпіонат Європи-1989, чи цей видовищний вид спорту таки повернеться до нашої столиці й посяде у її житті таке ж місце, як у 1980-х?
Досвід сусідньої Білорусі, яка здобула право провести вищоліговий чемпіонат світу з хокею-2014, свідчить, що відродження можливе. Бо на провідних ролях у білоруських хокейних командах здебільшого українці.
4 
1
Коментарі