понеділок, 05 лютого 2007 21:07

"Мільйон платили тільки Стоїчкову"

Автор: фото з сімейного архіву Сергія Даніва
  Cергій Данів з дружиною Наталкою. Її родичі емігрували до США під час Другої світової війни
Cергій Данів з дружиною Наталкою. Її родичі емігрували до США під час Другої світової війни

Вихованця львівського спортінтернату Сергія Даніва, 31 рік, запрошували до юнацької збірної СРСР. А після розпаду Союзу — до української команди. Його кандидатуру навіть хотів переглянути італійський "Лаціо". Але у 18 років Сергій замість Італії вирушив до США — навчатися в економічному університеті у Далласі. Паралельно грав у футбол і залишився там жити. В Україні буває раз на рік. Зустрілися із футболістом у Києві наприкінці грудня.


Що робите в українській столиці?

— Курси проходив. Сподіваюся отримати ліцензію, яка дозволить працювати помічником головного тренера в МЛС (американська футбольна ліга. — "ГПУ"). Я ж через травму ще 2002-го закінчив грати. Уже чотири роки працюю в Чикаго дитячим тренером.

Хто із українських тренерів відвідував заняття разом із вами?

— Віктор Носов, Анатолій Волобуєв, Юрій Дячук-Ставицький. Із останнім устиг попрацювати на початку своєї кар"єри.

Із ким товаришували у юнацькій збірній Союзу?

— Спілкувався з майбутнім гравцем збірної Росії Дмитром Хохловим. Він грав у Іспанії, а зараз на контракті в московському "Динамо". На зборах кілька разів перетинався з Андрієм Шевченком. Вітали один одного, не більше.

На якій позиції грали в університетській команді Далласа?

— І нападаючим був, і півзахисником правого, лівого флангів. Батько одного з моїх приятелів навіть пропонував стажуватися у нідерландському "Аяксі". Він працював селекціонером у тодішній команді Луї ван Галя. Знову летіти через океан я не наважився. Мабуть, даремно. За рік до закінчення навчання моє прізвище фігурувало в "Проекті-40" — списку найкращих студентів університету. Мав пільги: по-перше, не вважався іноземцем, по-друге, безкоштовно надавали футбольну форму, по-третє, отримував стипендію  25 тисяч доларів. Для Америки невеликі гроші, але як для студента — нормальні. Мене ще й до "Далласа" запросили.

Щогодини заробляю 60–80 доларів

Дебют був вдалим?

— Так. Мені надали непоганий ігровий час, ми вийшли до плей-офф. Щоправда, там одразу поступилися "Лос-Анджелесу". А наступний чемпіонат я зустрічав у "Чикаго". Звідти надійшло вигідніше з фінансового погляду запрошення. І завдання команда ставила вищі.

Наступний сезон у складі "Чикаго" склався для мене невдало. Розірвав зв"язку на суглобі великого пальця. Прооперували — безрезультатно. Упродовж двох місяців тричі лягав під ніж. Даремно: нитки ізсередини чомусь почали гнити і роз"їдати м"язову тканину. Суглоб лопався. Після третьої операції лікар сказав, що про футбол на півроку можна забути. Увесь 2003-й витратив на відновлення, але так і не зумів більше вийти на поле. Добре, що мав страховку МЛС.

У МЛС, на кшталт північноамериканського хокею, існують "стелі" зарплат?

— Так. Річна зарплата мала бути не більш ніж 280 тисяч доларів. І тільки болгарин Христо Стоїчков у "Чикаго" отримував мільйон. Інакше він би просто не поїхав.

Як Стоїчков себе поводив?

— Нормально. За панібрата він ні з ким не тримався. Найкращий гравець Європи-1994 знав собі ціну. Діловита людина.

Як розвивається МЛС?

— Спочатку головні акціонери Ліги зазнавали величезних збитків — до 30 мільйонів доларів щороку. Зараз вийшли в "плюси". Клуби впевнено стоять на ногах. У Далласі, Коламбусі побудували нові стадіони. А ще у США дуже розвинений жіночий футбол.

Ваші батьки переїхали жити до США. Чия це була ініціатива?

— Спільна. Вони виграли лотерею "Зелена карта". Заповнили анкету в американському посольстві. Я виступив  фінансовим гарантом. По приїзді до США допоміг батькам оформити контракт на роботу. Мама нині працює в магазині жіночого одягу, батько реєструє власну брокерську фірму.

У Чикаго спілкуєтеся з українською діаспорою?

— Регулярно. До неї належить моя дружина. Бабця та дідусь Наталки — вихідці із Трускавецького району Львівщини. Під час війни опинилися в Німеччині, після її закінчення емігрували до США. Наталка добре знає українську мову, по суботах ходила до української школи. Її сім"я дотримується наших традицій. У восьмимільйонному Чикаго є цілий український квартал. Там проживає 300 тисяч українців. Є українські банки, магазини і навіть газети.

То чим ви нині займаєтеся?

— Треную дитячі команди у трьох вікових категоріях — 9, 12 та 14 років. Щодня проводжу по два тренування. Заробляю 60–80 доларів за годину. Кілька місяців тому придбав будинок. На тренування їжджу на "БМВ Х5".

В Україну не повернетеся?

— Я звик до американського стилю життя. Хіба що київське "Динамо" запросить.

1975, 23 серпня — народився у Калуші Івано-Франківської області
1991 — отримав запрошення до юнацької збірної СРСР
1992 — дебютував у складі львівських "Карпат"
1993 — поїхав учитися до США
1999 — підписав контракт із "Далласом"
2001 — перейшов до "Чикаго"
2002 — закінчив кар"єру через травму

Зараз ви читаєте новину «"Мільйон платили тільки Стоїчкову"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути