22 вересня 1990 року сестра виходила заміж. Постало запитання: який "викуп" вимагати від майбутнього зятя? Довго не сумнівався — наказав дістати м'яч з автографом Дієґо Марадони. Я, 11-річний, уболівав за "Мілан", але все одно "обрав" лідера "Наполі".
Зрозуміло, жодного матчу неаполітанської команди на той час не бачив — Радянський Союз їх не транслював. Але позаду був мій перший Кубок світу: 1986-го домінування Марадони у турнірі було безпрецедентне. Він привів посередню команду до титулу чемпіона. За рік зробив скромний "Наполі" найсильнішим клубом країни у протистоянні з могутніми "Ювентусом" та "Інтером". 1990-го Неаполь повторив успіх, коли проти нього виходив уже "Мілан" Ґулліта і Ван Бастена, визнаний найкращою командою в історії футболу. Аргентина-1990 не повторила успіху чотирирічної давнини, але і "срібло" для відверто блідої команди — тріумф. Він став можливим завдяки наявності у складі Марадони.
Саме тому я вважаю аргентинця найкращим у історії футболу. Він робив "так собі" команди переможцями. Але Марадона — не лікар, який врятував світ, винайшовши вакцину. Він просто неперевершено грав у футбол — найважливішу річ з усіх неважливих.
13-річний хрещеник любить дивитися футбол. У час інтернету може глянути будь-який матч за участі Марадони. Я хотів би, щоб він цим обмежився і не став досліджувати кроки аргентинця поза футбольним полем — наркотики, алкоголь, стрільба по журналістах. Бо саме ці сторінки в біографії аргентинця зумовили смерть у 60 років. І її навіть не назвеш передчасною: все могло закінчитися раніше.
Тому і в мене великий аргентинський футболіст нехай назавжди асоціюється з весіллям сестри.
6 
35413
Коментарі