"Не знаю, як в Україні, але в Росії таких людей, як я, немає", — каже 56-річний Анатолій Карпов, коли кореспондент "ГПУ" зателефонував йому на московську квартиру. Карпов — дванадцятий чемпіон світу з шахів. Він тривалий час ворогував із тринадцятим чемпіоном світу Гаррі Каспаровим.

Нині ви працюєте у Фонді миру. А чи граєте в шахи?

— Через зайнятість у Фонді тренуватися належним чином не вистачає часу. Нині професійний шахіст мого рівня або тренується, або виступає на змаганнях, або відпочиває. У мене ж за останні 20 років відпочинку практично не було. Не пригадаю, щоби був у відпустці більш як тиждень. Коли перебуваю в Москві, то з ранку й до вечора — на роботі. Хіба що в неділю є вільна хвилина. Тоді приїжджають мої приятелі — сідаємо за шахову дошку. Однак ці тренування не систематичні. Проте я все одно маю той рівень знань, якого досягла світова шахова теорія. А щось нове дослідити фізично не встигаю.

Чи маєте бажання знову стати чемпіоном світу?

— У світі шахів нині розкол — чемпіонів визначають за різними версіями. Я не хочу бути таким чемпіоном. Гадаю, вихід із кризи гросмейстери знайдуть швидше, ніж функціонери. І організують свій чемпіонат. Не знаю, що в такому разі робитиме Міжнародна шахова федерація (ФІДЕ), адже головне джерело її прибутків іде від співпраці з професійними шахістами.

Хто може бути лідером на дошці та поза нею?

— Не думав над цим. Та ФІДЕ уже точно нічого не може. Повний провал. Краще створити нову федерацію, ніж реанімувати ту, що діє нині.

Наприкінці 80-х тренувався разом із Василем Іванчуком

Винен нинішній президент ФІДЕ Кірсан Ілюмжинов?

— Ні, його попередник Флоренсіо Кампаманес та Гаррі Каспаров. Останній почав руйнувати систему, щоб повернутися до минулої епохи, і прагнув абсолютної влади. Та всі його плани зруйнувала поразка від Крамника. Для Гаррі вона стала шоком. Він навіть у політику пішов.

Які у вас нині стосунки з Каспаровим?

— У житті ми з ним не вороги. Коли зустрічаємося, можемо й поговорити. Є спільні позиції — ми обидва незадоволені роботою ФІДЕ. Хочемо, щоб гравці мали більші повноваження.

Свого часу ви були депутатом Верховної Ради СРСР. Чи не хочете повернутися до політики?

— У мене й так вистачає роботи. Той етап мого життя — тільки спогад. Із депутатським значком краще відстоювати ділові інтереси, але я все одно не прагну до Держдуми. Веду свій бізнес без статусу депутата.

Коли ви востаннє були в Україні?

— Давно, вже й не пригадаю. У турнірах на вашій території взагалі не виступав. Лише в радянські часи проводив тренувальні збори в Одесі. Там мешкає багато моїх друзів.

З українськими гросмейстерами підтримуєте стосунки?

— Тісні — з Василем Іванчуком. Наприкінці 80-х років ми навіть разом тренувалися. Із Русланом Пономарьовим проводили тренувальний збір на Кіпрі ще до того, як він став чемпіоном світу.

Ту перемогу Пономарьова називали випадковою, пояснювали недосконалістю системи проведення чемпіонату світу. Чи ви згодні з цим?

— Ні. Пономарьов грав блискуче. Зокрема у фіналі проти Іванчука. Об"єктивно кажучи, фортуна була на боці Руслана: Іванчук мав більше шансів перемогти, більше перспективних позицій. Однак амбіції Пономарьова й психологічна нестабільність Іванчука дали такий результат.

Чи стежите за останніми політичними подіями в Україні?

— Цікавлюся. Ситуація у протистоянні президент-прем"єр була гострою. Ми поки що не створили системи, в якій вибори проходили б спокійно, без політичних сутичок, які можуть перерости у масовий безлад. Хтось завжди буде переможцем, а переможений має йти гідно. Я принаймні завжди так робив.

1951, 23 травня — Анатолій Карпов народився в Златоусті (Росія)
1970 — став міжнародним гросмейстером
1975 — виграв титул чемпіона світу
1985 — програв Гаррі Каспарову
1990 — написав книгу "Моя сестра Каїса"
1997 — нагороджений орденом Російської православної церкви св. благовірного князя Данила Московського
Одружений із Наталією, має доньку

×