Головним тренером хокейної збірної України став Володимир Голубович, 53 роки. Із ним підписали дворічний контракт. Про це оголосили у вівторок на прес-конференції.
Вибір керівників українського хокею не здивував. Хоча серед імовірних кандидатів на посаду наставника збірної фігурували прізвища іноземних фахівців — канадця Дейва Кінга та фіна Карі Хейкіля, було зрозуміло, що до України вони не приїдуть.
— Їх не влаштовує наша інфраструктура, — пояснює генеральний менеджер збірної України Василь Фадеєв. — Тому до конкретних переговорів з іноземцями справа навіть не дійшла. Голубович став єдиним прийнятним варіантом.
Допомагатимуть тренерові Олександр Сеуканд, Валерій Голдобін та Юрій Шундров.
На прес-конференції президент Федерації хокею України Анатолій Брезвін поставив перед Голубовичем два завдання. Перше: в березні посісти перше місце на чемпіонаті світу в групі "В" і повернутися до класу найсильніших. Друге: пробитися на олімпійський турнір-2010.
— Це складно, але нічого нереального немає, — каже тренер. — Хоча зміни поколінь у збірній не чекайте. Нам просто ніким поповнювати склад. Незрозуміло, як залучати російських легіонерів, які бояться отримати в тамтешній суперлізі статус легіонерів і відмовляються грати за збірну України.
Голубович навесні цього року продовжив контракт із латвійським "Металургсом". Тому поки що він суміщатиме дві посади, мешкатиме в Латвії.
— Керівництво "Металургса" ще не знає про моє нове призначення, — розповідає Голубович. — Однак думаю, проблем не виникне.
Він став четвертим головним тренером збірної України. Раніше цю посаду обіймали Олександр Фадеєв, Анатолій Богданов та Олександр Сеуканд, якого звільнили після вильоту національної збірної до серії "В".
1954, 2 липня — Володимир Голубович народився в Саратові (Росія)
1985 — як гравець виграв із київським "Соколом" бронзові нагороди чемпіонату СРСР
1995 — як тренер виграв Кубок Міжнаціональної хокейної ліги з московським "Динамо"
1997–2003 — очолював російські клуби "Авангард", "Нафтохімік", "Сибір"
2004 — став наставником латвійського "Металургса"
Коментарі