Ніхто вже не дивується тому, що в нас із сумною періодичністю оголошують жалобу за загиблими шахтарями. Це стало настільки буденним, що майже нікого по-справжньому не шокує. За кордоном же, напевно, вважають Україну такою землею, де регулярно гинуть шахтарі. Десь землетруси та цунамі, десь голод і масові заворушення, десь тайфуни та торнадо, а в нас — аварії на шахтах зі смертельними наслідками.
Я пишу про це тому, що нещодавно допомагав іноземним спортивним журналістам. Одне з парадоксальних запитань, на які вони такі щедрі, поставило мене в двозначне становище. Іноземець поцікавився, чи правда, що футбольна команда "Шахтар" із Донецька названа в пам'ять людей, загиблих у шахтах?
Що мені було відповідати на цілком логічне припущення людей із цивілізованого світу? Казати, що нічого подібного? Що нинішній "Шахтар", як і решта українських футбольних команд, зберіг від колишніх радянських часів лише назву? А насправді нинішній "Шахтар", так само як і інші команди, є лише футбольною іграшкою своїх багатих власників? Що донецький диво-стадіон і футболісти-мільйонери, які грають на ньому, існують у світі, паралельному тому, в якому в шахтах регулярно гинуть люди, хоча перебувають ці два світи поряд?
Урешті я відповів іноземцям ухильно. Мовляв, може й так. Бо ж я не знаю достеменно, чому команду "Стахановець" перейменували колись на "Шахтар". Можливо, й тоді шахтарі гинули під землею, лише нам про це не казали. А команду насправді назвали на їхню честь. І має вона цю назву вже багато-багато років. І буде мати, бо приводи вшанувати пам'ять загиблих трапляються аж занадто регулярно.?
1 
1
Коментарі
1