Українських легіонерів у Європі буде кілька сотень

Після яскравого Євро-2020 в Україні зіграно перший тур чемпіонату. Майже всі основні гравці залишилися на місці, плюс трохи додалося нових.

Вихід до чвертьфіналу не спричинив масового від'їзду українських футболістів до провідних чемпіонатів Європи. Це і є показником рівня нашого футболу. Поки прогресу в ньому не видно.

На зорі незалежності, коли найкращі гравці поїхали до Росії, ми мріяли, що футбол відродиться разом із Валерієм Лобановським і київським "Динамо". Кияни і справді доходили з визначним тренером до півфіналу Ліги чемпіонів і, за сприятливого збігу обставин, могли виграти його.

Але збірна в ті часи жодного разу не грала на Євро чи Кубку світу.
Років через десять після цього пішли розмови, що футбол відродиться, коли в нас з'являться сильні клуби. Й справді, десь у 2010-12 роках ми мали чотири дуже солідні клуби в чемпіонаті та єврокубках: "Шахтар", "Динамо", "Металіст" і "Дніпро".
Але збірна топталася на місці. Великі турніри відбувалися без нас.

Єдиний виняток був у 2006 році, коли несподівано підібралася непогана компанія легіонерів із Шевченком, Ребровим і Вороніним.
Перші ознаки одужання почали з'являтися лише в 2016 році, коли ми з третього місця таки протиснулися на Євро. І хоч Кубок світу в Росії пропустили, зате кваліфікувалися на наступну першість Європи.

Це вже сталося після того, як наша футбольна піраміда рухнула в 2014 році. Рівень життя стрімко догнав футбол. Усім стало зрозумілим, що ми маємо жити так, як нам дозволяє економіка. А найкращих футболістів відпускати за кордон. І не найкращих також. Якщо в нас одна з найнижчих зарплат в Європі, то й чемпіонат має бути відповідний.

Єдиний виняток — збірна. Українських легіонерів в Європі й Азії має бути не півтора-два десятки, а кілька сотень. Щоби тренерам було з кого вибирати. Щоби діти мали кумирів. Щоби гравці не боялися іноземних зірок, а спокійно боролися з ними. Бо гратимуть в одних чемпіонатах.

І тоді футбол почне прогресувати. Тільки тоді, методом проб і помилок почнуть з'являтися більш-менш сильні футбольні клуби. З кожним роком наших легіонерів більшає. Ми радіємо кожному вдалому переходу. Але поки їх дуже мало. Іде процес накопичення сил, щоби подолати порогову величину. А тоді, коли щороку здійснюватимуться десятки переходів, тоді наш футбол оживе. І збірна гратиме на рівні Швейцарії, Хорватії, а може, навіть і краще. Чекати ще недовго.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Шахтар" і "Динамо" застосовують циганський метод

×