У четвер, 19 липня, у львівській кав'ярні-галереї "Штука" своїми знаннями та знахідками поділився дослідник української фалеристичної спадщини періоду національно-визвольної боротьби 1914-1952 років, краєзнавець Степан Пахолко.
Фалеристика - наука, яка вивчає нагороди, ордени та медалі, історію відзнак і їх авторство. Серед українських фалеристичних пам'яток в колекції пана Степана особливе місце займають відзнаки легендарного львівського боксера початку-середини минулого століття Антона "Тоська" Білого. Він виступав у напівсередній вазі.
"Ми маємо зараз фантастичного боксера Володимира Кличка, - говорить дослідник. - А в 30-х роках такий Кличко жив у Львові, тільки він називався Антон Білий. Він був неймовірно популярний серед українців і поляків. "Тосько" провів понад 300 боїв, з них 120 виграв нокаутом, а програв близько десяти. Причому в деяких боях поляки засвистували польського суддю за те, що він дав перемогу полякові, а не українцеві".
Степан Пахолко каже, що про Антона Білого багато дізнався від його учня, майстра спорту, відомого історика боксу В'ячеслава Слончинського.
"В'ячеслав Фаустович розказував, яка це була дивовижна людина. "Тосько" від природи був фізично здоровий. Був дуже спокійний, врівноважений, інтелігентний, попри те, що не вмів писати. Білий - від природи боєць. Причому боєць не агресивний. Він ніколи не проявляв агресії поза рингом. Приблизно такий, як Клички".
Завершив кар'єру Антон Білий у 44-річному віці.
"У 1955 році львівський боксер став другим на першості товариства "Труд" у Ленінграді, - продовжує краєзнавець. – Мав отримати звання майстра спорту. Але не отримав, бо … не вмів писати. Після цього нетривалий час тренував молодих боксерів. Але через те, що був неграмотний, компартійне керівництво відсторонило від тренерської роботи. Довелося легендарному боксерові працювати малярем на заводі "Кінескоп". Помер Антон Білий у 1984 році. Було йому 73 роки".
Присутній на зустрічі відомий львівський спортивний журналіст Іван Яремко зацитував спогади про Антона Білого його товариша по львівській команді Євгена Пащина, надруковані в альманасі спортового товариства "Україна", що виданий у 1981 році у Торонто.
"У 1940 році відбулась республіканська спартакіада серед боксерів. У напівсередній виступав "Тосько" Білий. Турнір почався у Києві. Пізніше ми їздили до Донбасу, в Одесу. Змагуни були добрі, боролися відмінно. Всі львів'яни програвали, крім "Тоська" Білого. Він давав собі раду з кожним противником. Його напівлиса голівка цілий час крутилася, як навішана на шиї, так що треба було неабиякого хисту, щоб попасти по тій голові. Білий добре крився, чудово ходив по рингу і цілий час дзьобав короткими серіями ударів. За цілий час турніру ні разу не програв".
2 
4166
Коментарі
13