Зіграли перший хокейний матч

25 грудня 1855 року в Кінгстоні (Канада) було зіграно перший хокейний матч.

Слово "хокей" - французького походження. "Хоке" - так французькою мовою звучить назва пастушої палиці із загнутої ручкою.

Але батьківщиною сучасного хокею з шайбою вважається все-таки Канада.

Існує багато версій зародження хокею в Канаді. Одна з них полягає в тому, що спочатку в Європі з'явився хокей на траві. Коли в 1763 році Великобританія відвоювала у Франції Канаду, англійські стрілки завезли його в Галіфакс, жителі якого захопилися новою грою. Оскільки канадські зими дуже суворі й довгі, то в цій місцевості завжди віталися зимові види спорту. Прикріплюючи різаки для сиру до своїх черевиків, англо- і франкомовні канадці грали в цю гру на замерзлих річках, озерах та інших водоймах. Спочатку грали не шайбою, а важким м'ячем, і за чисельністю команди доходили до 50 і більше гравців з кожної команди.

Перша формальна гра відбулася в 1855 році в Кінгстоні (Онтаріо), командами, складеними з Королівських Канадських Стрільців військ Імператорської Армії. А перший офіційний матч відбувся 3 березня 1875 року в Монреалі на катку "Вікторія", інформація про який була зафіксована в Монреальської газеті "Montreal Gazette". Кожна з команд складалася з дев'яти осіб. Грали дерев'яної шайбою, а захисну екіпіровку запозичили з бейсболу. Вперше на льоду поставили хокейні ворота.

Перші офіційні правила гри в хокей з шайбою були видані в 1886 році, максимально збережені і до наших днів. Згідно з ними, кількість польових гравців зменшилася з дев'яти до семи, на льоду перебували воротар, передній і задній захисники, центральний і два нападники, а попереду по всій ширині поля діяв ровер - найсильніший хокеїст, що краще за всіх закидав шайби. Весь матч команда проводила в одному складі, і до кінця гри спортсмени буквально повзали по льоду від утоми, адже замінювати дозволялося лише того гравця, який отримав травму - і то в останньому періоді і тільки за згодою суперників.

У 1890 році в провінції Онтаріо пройшов чемпіонат для чотирьох команд. Незабаром з'явилися криті ковзанки з природним льодом. Щоб він не танув, в стінах і дахах прорізали вузькі щілини для доступу холодного повітря. У 1899 році в Монреалі був побудований перший в світі критий стадіон для гри в хокей з штучної льодовим майданчиком, розрахований на небувале число глядачів - 10 тисяч чоловік. У цьому ж році була заснована Канадська любительська хокейна ліга.

Гра в хокей стала настільки популярною, що в 1893 році генерал-губернатор Канади лорд Фредерік Артур Стенлі придбав за 10 гіней кубок, схожий на перевернуту піраміду з сріблястих кілець, - для вручення чемпіону країни. Так з'явився легендарний трофей - Кубок Стенлі. Спочатку за нього боролися аматори, а з 1910 року - і професіонали.

У 1900 році на воротах з'явилася сітка, зроблена вперше з рибальської сітки, вона дозволяла точно визначити, чи був забитий гол в ворота. Бо іноді доходило до командних бійок суперечки про забиту шайбу припинилися, суддям і хокеїстам стало набагато зручніше стежити за взяттям воріт. Потім, на ворота стали вішати металеву сітку. Вона була міцна, але після удару шайба відлітала назад і інколи травмувала воротаря або гравця, який перебував біля воріт. Цей недолік змогли виправити другою мотузяною сіткою, яку натягуали всередині воріт для пом'якшення удару. Металевий свисток судді, що від холоду прилипав до губ, замінили дзвіночком, а незабаром, і пластмасовим свистком.

Перша професійна хокейна команда була створена в Канаді в 1904 році В цьому ж році хокеїсти перейшли до нової системи гри - "шість на шість". Було встановлено стандартний розмір майданчика - 56 x 26 м, який з тих пір майже не змінився. За чотири сезони сталося повне розділення на професіоналів і любителів. Для останніх заснували Кубок Аллана, який розігрується з 1908 року. Його власники згодом представляли Канаду на чемпіонатах світу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Канадський викладач вигадав баскетбол

×