Кумир київських уболівальників Сергій Ребров зізнався, що може залишити "Рубін" і їде разом із Зіданом до Канади.
- Сергію, правда, що ви можете стати одноклубником Гусіна у "Хімках"?
- Радий, що є такий інтерес. Але в "Хімках" я точно не опинюся.
- Тобто восени ми таки можемо чекати вас на полі у складі "Рубіна" в ЛЧ?
- Зараз є розмова про те, що ми можемо розірвати контракт з обопільної згоди.
- З чим це пов"язано?
- Моя сім"я у Києві. Я хочу бути ближче до дружини, сина. Але, повторюся, це було на рівні розмов. Ніхто поки ніяких дій не робив. Але якщо у минулому сезоні я відчував, що потрібний "Рубіну"...
- ...то зараз ваше відчуття "потрібності" "Рубіну" змінилося?
- Звичайно. Але насамперед мені важко там одному. Коли я грав, допомагав команді, я відчував, що можу це терпіти. Зараз сидіти на заміні тільки через зарплату у мене бажання немає. Мені вже не 20. Я бачу, як дружина і син нудьгують за мною. А у Діми зараз той вік (у жовтні йому виповниться 10 років), коли батько особливо потрібний поряд. Декілька розмов по телефону в день цього не замінять. Мені важко переживати, коли ти бачиш, що в команді потрібний не так, як у сім"ї.
- А як же участь "Рубіна" в Лізі чемпіонів? Вас це не спокушає?
- Я в ЛЧ достатньо багато пограв. Так, спробувати там виступити з новим клубом було б цікаво. Але знову ж таки, якщо я не граю, сидіти на лавці і чекати матчів Ліги.
- З тренером "Рубіна" була розмова на цю тему?
- Ось зберемося 21 червня, після відпустки, і вирішуватимемо.
- Де ви все ж таки на даний момент більше бачите себе восени - в Казані або в Києві?
- Я можу своє майбутнє бачити в різних ракурсах, говорити, що хотів би працювати в київському "Динамо", або спробувати себе десь в Англії (у Реброва будинок в Лондоні), але якщо не буде ніяких пропозицій, то це будуть порожні слова.
- А якщо зміниться ситуація в плані вашого ігрового часу в "Рубіні"?
- Зараз мова йде не про те, скільки часу я провожу на полі. Мені важко переживати, що сім"я далеко від мене. Думаю, за ці півтора роки я багато що зробив для "Рубіна". Виррішення питання багато в чому залежить від мене самого, не думаю, що керівництво "Рубіна" буде проти. А щоб мені пообіцяли більше ігрового часу через те, що я сказав про це керівництву або кому б то не було... Це було б просто смішно.
- Днями ви сказали, що "Рубін" - ваша остання команда.
- Я не говорив такого. Свого часу я сказав, що мріяв закінчити кар"єру в "Динамо", але склалося багато обставин, через які цього не відбулося. Зараз я так само сказав і про "Рубін". І що в "Динамо" як футболіст я не повернуся. Такі гучні вислови тішать пресу. Але я їх не робив.
- Зараз ви у Києві. Вам би хотілося продовжити тут свою кар"єру?
- Чому б ні? Сім"я моя тут. Зараз я взагалі їду в турне із Зіданом по Канаді, він мене запросив. Це буде три матчі в Монреалі, Торонто і Ванкувері. Сина взяв з собою. Відпочину трішки. А після цього турніру вирішу, що зі мною буде далі.
- Тобто ухвалювати рішення про завершення кар"єри в 35 ви не маєте наміру?
- Не збираюся. У мене достатньо сил. Вважаю, для футболіста-професіонала вік у футболі відмірюється його бажанням, майстерністю, травмами, які він отримав впродовж кар"єри. На щастя, травм цих у мене не було. Поки з бажанням теж все нормально. Якщо комусь знадоблюся, із задоволенням пограю.
- Але головним для вас при цьому буде чинник близькості сім"ї?
- Звичайно.
- Ваш син займається в "Динамо". Він такий же завзятий футболіст, як і ви в дитинстві?
- Зараз зовсім інший час. Діма вільний час більше проводить біля комп"ютера. Але я йому це не забороняю.
- Що заважає вам перевезти сім"ю до Казані?
- Там немає аналога британської школи, в якій син вчиться в Києві. Думаю, після її закінчення він продовжить освіту в Лондоні.
- А якщо футбольні гени запанують над навчанням?
- І що? Він не може далі тренуватися в Лондоні?
Коментарі