Навіть коли гравці качають прес, даємо їм м'яч у руки: як тренується "Шахтар"

8

Весь наш тренерський штаб працює разом задля перемог. Ми не можемо розділяти нашу роботу на кілька окремих частин. У нас всіх одна мета й амбіції. Зрозуміло, що в певних моментах роботи хтось бачить більше, ніж інший. На мені лежить розминка, початок тренування, підготовка до фізичних навантажень і весь фітнес.

Ми велику увагу приділяємо тактиці. Для нас вона найважливіша. Ми стараємося між тактичними моментами вставляти вправи з більшим фізичним навантаженням.

Зрозуміло, що на початку сезону йде акцент саме на фізичну підготовку гравців. У цей момент ми трохи опускаємо тактику. Тим не менше, ми стараємося все це комбінувати, щоб наші футболісти були готові з самого початку сезону, як фізично так і тактично.

Наші гравці працюють із максимальною інтенсивністю, щоб потім показати це під час матчів.

У нас є певна ідея. Вона полягає в тому, щоб всі гравці думали про одне й те саме в один час. Цього непросто досягти. Під час матчу виникає втома, з кожною хвилиною гравцям важче зосереджувати увагу. Тому ми намагаємося кожному футболісту вбити в голову, що він повинен думати про певні речі в момент, коли це найбільше потрібно команді, не дивлячись на фізичну втому.

Не стоїть питання, що треба більше бігати. Бігати потрібно правильно, у правильному місці і в правильний час. В матчі все взаємопов'язано. Якщо гравець має бути у певному місці у певний час, то, можливо, йому потрібно туди швидше добігти чи вище стрибнути.

Ми намагаємося це пов'язувати з найважливішим, що є у футболі. З тактикою.

 

Завжди, коли це можливо. Намагаємося побудувати тренування так, щоб там був присутній м'яч. Так, є моменти, коли це важко зробити. Є певна підготовка без м'яча. Або бачимо, що потрібно попрацювати над певною групою м'язів, де неможливо використати м'яч. Ще один варіант — ми хочемо попередити травми. Тоді також не використовуємо м'яч.

Але так як працюємо у футбольній команді, то стараємося задіяти м'яч майже в будь-яку вправу, якщо це можливо. Якщо ж це нереально, то нам потрібно визначити правильний час для роботи без нього. Навіть, коли гравці качають прес, даємо їм м'яч у руки.

Коли готуємося до сезону, теж проводимо по два тренування на день. Із цим немає ніяких проблем. Будь-якому тренеру важливо відчути момент, коли потрібно провести два тренування, а коли — ні. Інколи їх варто зробити коротшими, але інтенсивнішими. Це краще ніж проводити два довгих, але не таких інтенсивних тренування, які не знадобляться гравцям під час матчу.

Якщо подивимося на матчі "Шахтаря", то очевидно, що на полі гравці показують себе чудово. Нам важлива не кількість тренувань, а їх інтенсивність. Не хочемо порівнювати себе з іншими командами чи ставити себе, як приклад для інших.

Останні кілька років ми з Паулу Фонсекою говоримо про те, що професійний футболіст не живе лише фізичними навантаженнями і з головою забитою тактичними побудовами. Також важливим є його особисте життя. Тому потрібно все організувати так, щоб допомогти гравцеві налаштуватися на роботу і врахувати час на фізичний і ментальний відпочинок, коли це потрібно.

Ні. У нас є цикл тижневої роботи. Він пов'язаний із днями, коли проводимо матчі і з кількістю поєдинків, які граємо за тиждень. Такий наш спосіб роботи. Але ми адаптували вправи під можливості команди.

Якщо ви подивитеся на наші тренування, то побачите, що участь у вправі беремо або всі ми, або Паулу, або я. Наша структура роботи вибудувана роками. Ми добре знаємо, що кожен з нас і в який момент часу має виконувати.Часто розуміємо один одного з першого погляду.

 

Ми тренуємося не для того, щоб інші дивилися. Ми тренуємося, щоб ви бачили результат нашої роботи. А всі наші матчі вам доступні.

У нас є певні шаблони, які зовсім не змінюються. Якщо подивитися на наші попередні команди, то можна сказати, що вони грають і тренуються практично так, як це робить "Шахтар". Тому, 15 хвилин для преси цілком вистачить, - сміється Педру. - Тим більше в цей час якраз бачите мою роботу.

У Португалії я працював з одним українським гравцем, але він був ще дитиною. Можна сказати, що він був португальцем.

На початку нашої роботи в "Шахтарі" у нас були певні хвилювання. Турбувала адаптація всіх футболістів, не лише українців, до наших ідей. Деякі речі були абсолютно нові для команди.

Якщо подивитися на самовіддачу гравців, то вона підвищилася. Українські футболісти відкриті для нової роботи. Команда старається. Я кажу не тільки про українців, а про всіх гравців. Ви самі можете це побачити на наших тренуваннях. Навіть у доступні вам 15 хвилин.

Гравці на тренуваннях працюють із віддачею, концентрацією і самопожертвою. Звісно, на початку нашої спільної роботи був момент адаптації, коли нам потрібно було відчути команду. Ми працюємо з максимальною інтенсивністю і в нас є гравці, які це люблять.

Футболісти розуміють, що час - це не найважливіше. Їм цікаво досягати максимального ліміту інтенсивності, відчути все навантаження. Мені приємно працювати з усіма гравцями "Шахтаря". Це також великий стимул. Ми чекаємо тільки на хороші результати у майбутньому.

Нам залишилося виграти один матч, щоб здобути чемпіонство України (розмова відбулася до матчу "Шахтар" - "Зоря"). Також ми хочемо завоювати національний Кубок.

Я не виокремлюю футболістів. Але для мене немає жодних проблем індивідуально поговорити з гравцем, якщо він щось не так виконує.

Наше лідерство в чемпіонаті України з таким великим відривом - це не випадковість. Це результат нашої роботи. Вся команда якісно працює і виділити когось одного просто неможливо.

 

Никто, - російською відповідає Педру.

Ми відчуваємо, що всі хлопці зосереджені на роботі. Ми сильна команда й нікого назвати я не можу.

А тренери - ні, - сміється Педру. - Знаю, що вас цікавлять конкретні імена, але я можу перелічити всю команду. Виділити когось одного в інтерв'ю - це те саме, що на тренуванні тицьнути в когось пальцем і сказати, що він найкращий.

Ні, нічого надприродного. Клуб дав нам можливість розвинути роботу у фітнесі й інвестував у деякі тренажери для гравців. Фітнес добре пристосований до нашої роботи. Це важливо.

Наш перекладач Макс теж мені це говорить, - сміється Педру. - Повернуся до одного з попередніх питань. Часто у вправах без м'яча гравцям потрібен якийсь додатковий стимул. Тому мені доводиться використовувати всю свою строгість.

Наведу приклад. У нас є певна рутинна робота під час розминки для гравців. Часто я повторюю одне й те саме. Гравці перебувають на різних ділянках поля. Мені не завжди легко докричатися до всіх. Тому я випрацював такий голос, щоб мене всі почули. Також не забувайте, що мені нелегко давати команди футболістам російською мовою. Тому і виходить, що я кричу так, що мене чують навіть на трибунах, - сміється Морейра.

 

Всі тренери зосереджують свою увагу на тому, що відбувається на полі. Наше завдання — це зібрати всю інформацію і донести її до Паулу під час матчу чи в перерві гри, якщо він чи помічник Нуну Кампуш чогось не зауважать. Після поєдинку ми разом обговорюємо події на полі. Хочемо зрозуміти, якою була ця гра.

Також у кожного тренера є певне завдання. Мій найбільший фокус — це розминка кожного футболіста. На мені також лежить підготовка гравців, які можуть вийти на заміну. Якщо є відчуття, що той чи інший футболіст гратиме в матчі, то треба, щоб він повністю був готовий до цього. Потрібно дати гравцям стимул, щоб вони з повною інтенсивністю провели розминку.

Тренер-аналітик Тіагу Леал дивиться матчі на трибуні. Бачити гру з трибуни і на рівні поля — це зовсім різні речі.

Наш тренер воротарів Антоніу Феррейра більшу увагу звертає на роботу голкіперів.

Ні, поділу за амплуа немає. Інша річ травмовані та гравці, які відновлюються від ушкоджень. З ними потрібно займатися окремо. Перед початком тренування кожен із нас розуміє, чим саме займатиметься.

Так, звичайно. Це непроста ситуація і всі мають це розуміти. Було б чудово працювати на власній базі. А так постійно доводиться возити інвентар за собою. Також ми літаємо на свої домашні матчі. Для гравців це непросто. Тому команду треба привітати з успішною роботою.

 

У нас був чудовий зимовий збір. Як я говорив, найбільше уваги приділяємо тактиці. Ми не працювали два роки поспіль в одному клубі. Ми постійно змінювали команди після одного сезону роботи. А в Україні ми отримали новий досвід. Під час другого збору гравці знали, як у нас все влаштовано. Навіть вся фізична робота не була новинкою для них. Більшість вправ ми виконували з м´ячем. Намагаємося проводити тренування з такою інтенсивністю, з якою проходять матчі. Я відчув максимально швидшу адаптацію гравців до всього. Мене це може тільки тішити.

Після збору одразу грали матч Ліги Європи проти "Сельти". Це новий момент для нас. Після зимової паузи було складно грати проти команди, яка виступає на високому рівні і в такому важливому турнірі. Тому ми постаралися налаштувати команду й вивести її на максимальний рівень, щоб гравці були готові.

Не лише фізичним станом, але й іншими аспектами теж були задоволені. Єдине, що нас розчарувало — це результат. Ми були за хвилину від великої перемоги. А гравцями ми залишилися повністю задоволеними.

Непросто бути далеко від свого повсякденного життя і від своїх сімей. "Шахтареві" у цьому випадку ще складніше. Ми і так багато літаємо й часто не буваємо вдома. Будь-якій людині важко довгий час бути поза домом. Але збори — це важливий етап підготовки до майбутніх матчів.

Без всяких сумнівів. Це характеристика і наших попередніх команд. У нас чудова співпраця з медичним штабом клубу. Якщо подивимося на травми, які були у гравців "Шахтаря", то нічого важкого не трапилося.

Хоча в нас могли бути більші проблеми через велику кількість перельотів. Не варто забувати, що втома від них теж накопичується.

Ми готуємо гравців, які грали в матчі, які отримало мало часу на полі і тих, які взагалі не брали участі у поєдинку. Всі футболісти мають бути приблизно на одному рівні, щоб зіграти в наступному матчі. Ми працюємо над тим, щоб травм було якомога менше. Поки виходить не все так як нам хочеться. Але ми думаємо, як все можна покращити.

 

Сезон завершиться тільки тоді, коли ми виграємо два трофеї. Не поспішайте. Поки що нічого не закінчено, - сміється Педру. - Я б хотів більше говорити про наш клуб, а не про інші команди. Ми справді проходимо через великі труднощі. Ми працюємо не так, як це відбувається у звичайній футбольній команді. Всі працівники клубу роблять усе, щоб ми правильно функціонували.

Якщо український футбол є таким же, як футбол у нашому клубі, то я можу сказати тільки хороше про нього. Робота у "Шахтарі" побудована просто чудово. Наш португальський штаб разом з Ігорем Дуляєм, який вже теж по-трохи стає португальцем, також старається допомогти "Шахтареві" еволюціонувати і бути великим європейським клубом у всіх компонентах.

Ми хочемо привнести щось нове в український футбол. Недавно Паулу відвідав зібрання тренерів команд прем´єр-ліги. Всі наші дії і думки спрямовані на те, щоб допомогти українському футболу стати краще.

Я почав працювати з Паулу 5 років назад у клубі "Пасуш де Феррейра". З командою ми вийшли в Лігу чемпіонів. Коли ми вдруге прийшли в "Пасуш", то у нас сформувалася теперішня структура тренерського штабу. Фонсека — наш лідер. Він чує нашу думку й інтегрує її у план роботи. Це не завжди легко. Але ми завжди говоримо, що добре, що погано, а що можна покращити.

Коли ми прийшли у "Шахтар", то у наш штаб інтегрувалися Мігель Кардосо та Ігор Дуляй. У нас вийшло працювати разом. Це все заслуга Паулу Фонсеки.

Ми це обговорювали. Скільки ми знайомі з Паулу, то він завжди вислухає думку помічників. Зрозуміло, що останнє слово залишається за ним.

Мене тішить, що перед тим, як прийняти якесь важливе рішення, Фонсека завжди враховує нашу думку. Навіть, якщо ми проти. Але це не у випадку пропозиції від "Шахтаря". Ми з великим ентузіазмом прийняли цей виклик.

 

Мені подобається тут мешкати. Так, нелегко бути далеко від сім´ї, але це питання ми навіть не обговорюємо.

Ми приїжджали до Львова з "Брагою". Тому спочатку саме це місто уособлювало для нас Україну. Зрозуміло, що Київ відрізняється. Місто стало для мене сюрпризом. Воно красиве і туристичне. Ми добре адаптувалися до життя в Україні. Навіть до холоду.

Ні. Мені навіть важко поговорити зі своїм консьєржем. До речі, він фанат "Зорі", - сміється Морейра. - Я вже трохи міняю його вболівальницькі симпатії.

У мене є свої методи спілкування — міміка, перекладач у телефоні, хтось, хто володіє англійською, сусіди. Завжди вдається порозумітися.

Чому ні? Звичайно, можу. Але в чоловічому футболі таке трапляється не часто.