Хаві заробив у Катарі і приїхав піднімати "Барселону"

8 листопада "Барселону" очолив 41-річний Хаві Ернандес, колишній гравець, капітан, дворазовий чемпіон Європи, чемпіон світу, чотириразовий переможець ліги чемпіонів, людина, яка двічі посідала третє місце у боротьбі за звання найкращого футболіста світу. Трійку Хаві-Іньєста-Мессі досі називають найкращою у світовому футболі.

Хаві виїхав із "Барселони", кольори якої захищав упродовж 17 років, 2015-го. Під кінець професійної кар'єри він подався на заробітки до Катару. Перші чотири роки він провів тут як гравець, а потім ще два в ролі головного тренера.

Другий період несподівано вийшов навіть успішнішим – футболістом він по разу виграв Кубок еміра Катару та чемпіонат країни, а на посаді тренера вже зібрав аж сім трофеїв (здається, свій кубок тут розігрують кожен принц та шейх). А могло бути й більше. Цього сезону "Аль-Садд" здобув перемоги у всіх семи турах, забивши в цих матчах аж 29 м'ячів (в середньому більше чотирьох голів за гру). Днями Хаві встановив клубний рекорд – 34 матчі без поразок у чемпіонаті. Причому 30 із них завершилися перемогою. Востаннє "Аль-Садд" програвав аж у березні 2020-го.

За підсумками минулого сезону відрив від найближчого переслідувача становив 13 очок, і це при тому, що, за оцінкою transfermarkt, вартість складу у команди лише третя в лізі, а "Аль-Райяну" за цим показником вона поступається більш ніж у півтора рази (26 ,7 млн. євро проти 43,2 млн.). З відомих гравців у розпорядженні Хаві лише вікові Санті Касорла (у грудні виповниться 37 років) та Андре Айю (31).

Тренерські подвиги Хаві разом з тим, що називають "генетикою "Барселони" зробили його ідеальним наступником Кумана. Насамперед завдяки абсолютному авторитету в роздягальні. Як футболіст Хаві виграв усе, що тільки можна, аж до чемпіонатів світу та Європи, і для молодих хлопців на зразок Педрі, Гаві, Еріка Гарсії, Сержіньо Деста та інших є кумиром дитинства, немає сумнівів і в тому, що він матиме підтримку від ветеранів на кшталт Серхіо Бускетса, який осягав ази футболу поряд з великим півзахисником, і Жерара Піке.

Абсолютна довіра до наставника виявило керівництво на чолі з Лапортою, який керував клубом ще далекого 2003 року і з першого ряду спостерігав за становленням легенди. Власне, з моменту повернення до "Барси" президент мріяв про повернення Хаві. Він матиме величезний кредит довіри як мінімум до початку наступного сезону. І точно фанати не стануть оточувати його машину після поразок, як це сталося з Куманом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стало відомо, кого хоче запросити Хаві у "Барселону"

Ну і нарешті сам Хаві, за словами Касорли, завжди мріяв очолити рідну команду. Отже, віддаватиметься справі по максимуму. Важливим є і той факт, що йому не треба адаптуватися до нових обставин. На базі клубу він знає кожну стежку, а на стадіоні відчиняв усі двері. Роздягальня на Камп Ноу для нього священна і є місцем сили. Тож йому не потрібно занурюватися в нову дійсність, він створював її сам. Просто в іншій ролі.

Генетика "Барселони" у Хаві у всьому, у тому числі й у баченні футболу. "Він хоче володіти м'ячем. Тренування збудовано на вправі "рондо", володінні м'ячем, позиційній грі... школа "Барселони". Він хоче захищатись через володіння м'ячем. Так ми граємо у кожному матчі", - казав Касорла. На думку футболіста, який грав із Хаві ще у збірній Іспанії, той дотримується цієї філософії протягом усієї футбольної кар'єри.

Про це розповідав і сам майбутній наставник "Барселони" (хіба є в цьому сумніви?). Обговорюючи збірну Іспанії за Луїса Енріка, Хаві сказав: "У мене аналогічне бачення гри іспанської команди. Це стиль, над яким ми працювали стільки років – домінувати з м'ячем та завжди прагнути атакувати".

 

Адже це і є частина генетики. "Барселона" – особливий клуб, у якому вшановують велику революцію Йохана Кройффа і бажають бачити лише "тики-таку". Тому неможливо уявити, щоб синьо-гранатових очолив, припустимо, Жозе Моурінью (навіть якщо відкинь його мадридське минуле) або Массиміліано Алегрі. Тут шанують традиції та бачать у клубі символ вільної та сильної Каталонії, зі своєю унікальною культурою, музикою, архітектурою та, звісно, ​​футболом.

Хаві все це близько. На футбольному полі в "Аль-Садді" він побудував свою особисту міні-"Барселону" – атакуючу, домінуючу, комбінуючу. Просто подивіться на цей гол.

Повернувшись на батьківщину, він вдихне нове життя до "Барселони" і, напевно, поверне її на вершину. Як до нього це робили Франк Райкард, Пеп Гвардіола, Тіто Віланова та Луїс Енріке. Кожен, хто має кров синьо-гранатового кольору.

×