Будемо відверті: сьогодні читається нічия. Наш автор – людина шанована, але він видав бажане за дійсне. Словаччина та Україна – команди абсолютно однакового рівня. Тому річ щоразу в нюансах: у якій формі лідери команд - однієї та іншої; як перекрити найслабшу позицію в команді; одному з тренерів вдалася заміна; арбітр помилився у чийсь бік.
Добре, що проти білорусів ми зіграли, з певними обмовками, якісний матч. Але турбує те, що двічі за такий короткий термін видати феєричні поєдинки – важко. Недавній приклад – збірна України з баскетболу, яка приємно здивувала проти Литви, а тільки вчора поступилася явним аутсайдерам естонцям.
І Гармаша не буде. Стосовно нього – окрема розмова. Блискуча, без перебільшення, форма, уміло "в'яже" дії українського півзахисту, з'являється у потрібних точках поля, може віддати останній пас, але кому це все треба, якщо отримувати дві жовті картки за розмови та симуляцію? Фоменко має визначитися – треба міна уповільненої дії чи ні. Гармаш без емоцій – не Гармаш? Так хай їх скеровує у потрібне русло, як, наприклад, Швайштайгер у фіналі Кубку світу-2014.
Ми б не приділяли цьому моменту стільки уваги, якби не важливість протистояння у центрі поля. Ми можемо повірити Тимощуку після побаченого в Севільї, але очевидно, що атакувальний наш потенціал ослабне. А у словаків – навпаки, посилиться, бо сьогодні зіграють опорник Печовський, якого берегли на матч з Україною, бо 32 роки, та Куцка – класичний бокс-ту-бокс, від карного до карного, який точно на психологічному підйомі після давно очікуваного трансферу з "Дженоа" до "Мілана".
Те, що ми забезпечили, щонайменше, третє місце – тішить мало. Згадайте реакцію після результатів жеребкування. Іспанія – фаворит, ми маємо бути другі. Чому? Бо у попередньому відборі на Кубок світу, словаки не дійшли навіть до стикових матчах, а Фоменко здійснив малоочікуване і змагався на рівних із "зірковою" Францією у плей-офф. А що маємо зараз?
Фактично обмаль шансів на підсумкове друге місце. Бо навіть якщо сьогодні переможемо, то далі словаки гарантовано здобудуть шість очок (усі ми бачили "силу" Білорусі), а як нам це зробити, якщо останній матч проти Іспанії? Навіть якщо чемпіони Європи уже забезпечать свою кваліфікацію і привезуть другий склад, хіба легко буде проти Іско, Касорли, Морати, Вітоло? Навіть у відомій грі проти Англії Капелло 2009-го ми ледь втримали перевагу у більшості – добре, що Руні пробачив.
Тому реально – ми маємо бути треті, нам явно сплутав карти несподіваний виграш словаків у команди Дель Боске, тут же – у Жиліні. Можливо, пощастить і найкращі треті, але теж сумнівно, бо як ти набереш побільше очок, якщо останній суперник – Іспанія?
У Києві словакам ми програли. Сьогодні – шанс на реванш. Як грати – відомо. Треба точно довести, що ми не гірші за опонента. Тим більше, враження, що нині збірна у кращій формі, ніж рік тому, коли ми почали з поразки від підопічних Яна Козака.
Обнадіює гра правого захисника словаків Пекаріка у грі проти Іспанії. Не встигав, не орієнтувався. Ми розуміємо, шо у нас немає іспанських півзахисників, але є реактивний Коноплянка, здатний засмикати Пекаріка.
Словаки, мабуть, зіграють так: Козачик – Пекарік, Шкртел (стовп оборони повертається, увага), Салата (замість травмованого Дюриці), Губочан – Пекарік, Куцка – Штох, Гамшик (у "Наполі" Саррі він грає глибше, ніж за часів Бенітеса та Маццаррі), Мак – Немец (мабуть, таки він)
Наші: П'ятов – Федецький, Хачеріді, Ракицький, Шевчук – Степаненко, Тимощук, Ротань – Ярмоленко, Коноплянка, Кравець.
21.45 – початок матчу. 20.15 – початок нашої текстової трансляції безпосередньо з Жиліні, де працює наш кореспондент. Рік тому, коли країна тільки "призвичаювалася" до війни на сході, нам дуже потрібна була перемога. Не вдалося. Будемо вірити, що вдасться зараз. За Україну!
2 
4166
Коментарі