15 травня 2002 року в столиці Шотландії Глазго на стадіоні "Хемпден-парк" выдбувся фінал Ліги чемпіонів. Зустрілися мадридський "Реал" та леверкузенський "Баєр". Гравці поспішили зайняти свої позиції на полі, коли прозвучало оголошення диктора про хвилину мовчання за українським тренером Валерієм Лобановським. За 2 дні до фіналу Валерій Васильович помер у Запоріжжі від інсульту.
Учасники фіналу зайняли місце в центральному колі. Останнім прибіг боковий суддя. На табло стадіону висвітилося фото Валерія Васильовича.
"Неймовірно шкода", – сказав коментатор Володимир Маслаченко.
За два дні до фіналу Валерій Васильович помер у Запоріжжі від інсульту
Валерій Лобановський тричі виводив свої команди до півфіналу Кубка чемпіонів, двічі вигравав Кубок кубків і раз – Суперкубок Європи. 1988 року збірна СРСР під його керівництвом стала срібним призером першості континенту.
Той фінал виграв "Реал". Мадридці відкрили рахунок вже на 8-й хв. Відзначився Рауль. Бразилець Лусіо із "Баєра" відповів голом через 5 хв. Однак вирішальне слово залишилося за мадридцями. Зінедін Зідан на 45 хвилині дуже красиво поклав корпус і вдарив під поперечину – 2:1.
Це був 9-й виграш "Реалом" Кубка чемпіонів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лобановський не зрозумів, як "Динамо" не виграло цей матч
Валерію Лобановському посмертно вручили Рубіновий орден УЄФА.
8 
4166
Коментарі