понеділок, 10 квітня 2017 02:00

"Чорноморець" хоче повернути собі прізвисько "гроза авторитетів" - Олександр Бабич
12

Одеський "Чорноморець" завдав першої поразки донецькому "Шахтареві" у чемпіонаті України. Команда Олександра Бабича сенсаційно перемогла "гірників" у Харкові з рахунком 2:1.

Минулої осені Бабич дав Gazeta.ua велике інтерв´ю, в якому розповів про мрію зіграти у Лізі Європи, оцінив рівень чемпіонату України і зізнався, як вдалося відібрати очки у "Динамо".

 

Дисципліна завжди має бути на першому місці. У нас з цим ніколи не виникало проблем. Коли ми розбираємо матчі і обговорюємо стандартні положення, то це не мій монолог. Між тренерами та гравцями відбувається діалог. Мені досить легко вдалося впровадити свої ідеї у теоретичні заняття і швидко достукатися до хлопців. У нас немає проблем з відсутністю уваги чи концентрації.

Не можу сказати, що я сповідую авторитарний стиль управління командою. Мені подобається, коли футболісти беруть участь в обговоренні. Це свідчить про те, що гравці думають. Дуже часто у нас на теоретичних заняттях відбувається наступна ситуація: я розповідаю, а тоді cтавлю питання будь-кому з гравців. Хлопці мають слухати і бути зібраними, щоб дати відповідь. Спочатку футболісти були трохи скутими, але потім звикли. Зараз все проходить легко і ніхто навіть не напружується. Часто обговорюємо, як краще зіграти при розіграші кутових та штрафних, як протидіяти тому чи іншому нападнику.

Коли ми розбираємо помилку захисника, я запитую: "Як потрібно було зіграти у цій ситуації?" Він починає думати і дає свою відповідь. Вона може бути вірною або помилковою. Мені подобається такий підхід. Я сам таке проходив і розумію, що так інформація набагато швидше залишається у голові.

Стартові тури цього чемпіонату не могли не позначитися на нашому психологічному стані. Ми програли три матчі, забивши лише один м'яч. Потрібно було шукати вихід з цієї ситуації. Ціною результату ми спростили гру. Можливо, вона стала не такою видовищною. Вся команда почала відпрацьовувати у захисті. Наше завдання — зіграти на "нуль" біля своїх воріт.

Ми б хотіли грати в якісніший футбол з великою кількістю коротких та середніх передач. Але ми розуміємо, що зараз нам не вистачає майстерності та рівня холоднокровно виходити з оборони через короткий пас.

 

Ніхто не думав, що ми можемо "видати" 8-матчеву безпрограшну серію. Вона вселила впевненість у хлопців і вони по-іншому почали виходити на поле. Було б гірше, якби ми грали у красивий футбол, але не показували результату. Навряд чи це б допомогло гравцям. Ми пішли від зворотнього — спростили гру і почали здобувати очки. Футболісти навчилися грати на результат.

Конкретного завдання перед початком чемпіонату ми не ставили. Ми домовилися з хлопцями взагалі не дивитися у турнірну таблицю до кінця цього року, а налаштовуватися на кожен матч, як на останній. Мені подобається ставлення гравців. Приємно, що ми знаходимося у першій шістці. Але у турнірній таблиці така велика щільність, що одна чи дві невдачі можуть коштувати вильоту у другу шістку.

Ми налаштовуємося конкретно на перемогу у найближчому матчі. Ніхто не думає про поєдинки, які будуть через два-три тури.

Чемпіонат України вперше проводять за новим форматом. Можливо, від цього турнір стане веселішим. Глядачі побачать більше матчів. Після завершення сезону стане зрозуміло чи пішов поділ на шістки на користь українському футболу.

Оптимальний варіант чемпіонату України — 16 команд, які грають у два кола. Але ми всі знаємо, яка ситуація в нашій країні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми не маємо права скаржитися, коли така ситуація в країні" - Дуляй

Рівень чемпіонату в Україні однозначно упав. Але з цієї ситуації можна винести позитивні моменти. Молодь отримала шанс себе проявити. Впевнений, що з часом це дасть свої плоди. За два-три роки багато хлопців заграє і вийде на новий рівень. Зараз ми друга країна в Європі за кількістю своїх вихованців, які грають за свої клуби. Це не може не тішити. Ця ситуація піде на користь молодим гравцям. А у майбутньому у нас не буде дефіциту футболістів для збірної України.

Розмови з Андрієм Шевченком у нас не було. Ми розуміємо, що наша дорога у футболі тільки розпочинається. Практично весь наш склад — це футболісти 93, 94 та 95 рр народження. Гравці ще досить молоді і проводять практично перший сезон на хорошому рівні. Ми зробили крок уперед і здійснили підйом у турнірній таблиці. Впевнений, якщо хлопці продовжать працювати і досягатимуть результату, то тренери збірної звернуть на них увагу. Це не може бути непоміченим. Хоча я знаю, що і зараз є група гравців, яка входить у розширений список. Раніше хлопці грали за молодіжну збірну України.

Данченко, Мартиненко, Філімонов сильно додали і мають звертати на себе увагу. У нашій команді багато молоді, але ця група досягла значного прогресу.

Я не прихильник грубості на полі, але люблю жорсткий футбол. Мене не напружує те, що в опорній зоні грає футболіст, який заробляє багато карточок. Філімінов відпрацьовує на полі. В деяких моментах можна було зіграти хитріше і обійтися без попередження. Десь бракувало досвіду. З роками гра Артема стане менш емоційною та хитрішою. Футболіст на цій позиції не має уникати єдиноборств. Навпаки, має сам їх шукати. Філімонов якраз цим займається. Артем любить відбирати м'ячі. За відбором він один із лідерів у нашому чемпіонаті на цій позиції. Він і Тарас Степаненко.

 

На початку сезону у нас було багато карточок за симуляцію та розмови з арбітром. Цим грішили Коркішко та Хобленко. Зараз симуляцій та розмов стало набагато менше. Якщо ми отримуємо карточки, то це ігрові попередження, які гравці заробили у боротьбі і за тактичний зрив атаки суперника.

З арбітрами не можна говорити. Практично перед кожним матчем я кажу хлопцям, що суддів треба правильно налаштувати своїм ставленням до них і своєю грою. З власного досвіду знаю, що емоції потрібно спрямувати не на рефері, а на боротьбу із захисником чи нападником. З арбітром потрібно вести себе лояльно: десь посміхнутися, підняти руку, мовляв, винуватий. Не треба показувати, що ти незадоволений суддівством. Це теж впливає на арбітра. Подивіться, як це відбувається в європейських чемпіонатах — без зайвих негативних емоцій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Одним із найбільших симулянтів був Артем Мілевський"

Раніше хлопці при найменшому контакті падали і намагалися заробити штрафні. Зараз цього стало менше. У матчі проти "Зорі" (0:0) було багато боротьби. Я не бачив, щоб наші футболісти падали і кричали на весь стадіон. Я не прихильник такого. Футбол — це чоловіча гра і у жорсткій боротьбі справді можна зачепити суперника. Але коли при найменшому контакті футболіст кричить на весь стадіон, що йому боляче, а через 30 секунд встає і продовжує гру, то це вже моменти хитрощів. Я своїх хлопців не налаштовую на симуляцію.

У тому матчі Смирнову розбили голову в ігровій ситуації. Хочолаві теж дісталося. Боялися, що у нього струс мозку. Також була підозра на те, що він міг зламати лицьову кістку. Але всі дограли до кінця. Це говорить про те, що хлопці дорослішають, стають чоловіками і грають один за одного. Що стосується порушень, то у "Зорі" їх було на два більше. Якщо не помиляюся, то у них 18 фолів. У нас 16. Але ми заробили 4 карточки, а "Зоря" - 3. Це справді була чоловіча боротьба. Ніхто не хотів поступатися. Рахунок мав би бути 2:2 на радість глядачам. Моментів було достатньо і у нас, і в суперника.

Хлопці хочуть рости і досягати результату. У кожного в голові сидить мрія зіграти у Лізі Європи і в Лізі чемпіонів. Думаю, у багатьох ця мрія збудеться, якщо вони продовжать працювати.

Ми з хлопцями відвідуємо матчі "Зорі" у Лізі Європи. На поєдинку проти "Фейєнорда" аж мурашки по тілу побігли, коли команди вийшли на поле і залунав гімн турніру. Ми мріємо про таке.

 

Щоб виступати на два турніри, потрібні два рівноцінні склади. Це велике навантаження для команди. Матчі йдуть через два дні на третій і через три дні на четвертий. Треба враховувати перельоти і відновлення. Потрібно бути добре готовим до такого випробування.

Будь-який тренер хоче підсилення складу. Ми над цим працюємо. Якщо всі наші мрії збудуться, то ми знайдемо ресурси, щоб укомплектувати команду і постараємось досягнути позитивного результату.

Участь в єврокубках — це велика відповідальність. Наскільки я розумію, "Ворскла" та "Олександрія" форсували свої завдання. Боляче вилітати з Ліги Європи відразу після першого раунду. Тому потрібно правильно підходити до справи і все робити поступово.

Не так багато команд в Україні мають таку інфраструктуру, як "Чорноморець". У нас є база, стадіон, море. Наш клуб заслуговує бути, щонайменше, у першій п'ятірці. А щонайбільше — це перше, друге, третє місця. Але ми розуміємо, яка зараз ситуація. Не можу не сказати слова вдячності нашому керівництву і президенту Леоніду Клімову.

 

Наш вектор — виховувати своїх гравців. Тішить, що керівництво розуміє: все відразу не робиться. Потрібно багато сил, часу і терпіння. Підтримка згори дає поштовх для росту футболістів. Вони розуміють, що можуть помилитися, але в нас вірять і нам довіряють. Хлопців підтримують у будь-якій ситуації.

Багато клубів в Європі живуть з продажу своїх вихованців. Ідеальний приклад — "Порту". Це нормальна ситуація. Але не хотілося б, що це сталося взимку і з великою кількістю гравців. Щоб не розвалити команду, яку ми будували протягом останніх років, потрібно все робити точково. Як це було з Данченком. Коли футболістом зацікавився "Шахтар", ми його продали, але потім повернули в оренду. Зараз можемо говорити про одного, максимум двох гравців. Якщо від нас підуть 4-5 виконавців, то нам доведеться будувати нову команду. Потрібно буде все починати спочатку. Я правильно сприймаю ситуацію і якщо будуть пропозиції, то ми готові їх розглядати. Я знаю, що за хлопцями стежать. Скаути клубів звертають увагу на те, що молоді гравці досягають результату.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Клопп підвищив трансферну вартість футболістів. Це теж показник роботи тренера

Якщо я віддаю гравця в оренду, то він має отримувати ігрову практику. Якщо такий футболіст гратиме проти своєї команди, то в такому матчі можна подивитися наскільки він виріс і на якому рівні перебуває. Тому я за те, щоб орендовані гравці могли грати проти своїх клубів. Якщо футболіста віддають в оренду, то на даний момент він непотрібний і нижче рівня від тих виконавців, які залишилися у команді.

Тема орендованих гравців постійно виринає. Варто прийняти регламент і чітко там прописати — грають чи не грають футболісти проти своїх команд. І це правило має стосуватися всіх клубів прем'єр-ліги без винятку. У нас була ситуація, коли "Шахтар" дозволив Данченку взяти участь у матчі. Тоді ми вдало зіграли проти "гірників" - 1:1. У наступному поєдинку Олегу вже не дозволили грати.

На останній матч проти "Шахтаря" у нас був план А і план Б. Ми розпочали матч за схемою 5-3-2 при обороні і 3-5-2 при атаці. На даний момент "Шахтар" - це найсильніша команда в Україні, яка показує найбільш якісний футбол. Дуже важко було працювати з "гірниками". Ми не хотіли розкриватися. Провели хороший відрізок у першому таймі до пропущеного м'яча. Тоді вже перебудувалися на нашу звичайну схему 4-2-3-1. Це все обговорюється на теоретичних заняттях та на установці на гру.

 

Дивлюся кожен матч "Шахтаря" у Лізі Європи. Бачу наскільки команда додала при Фонсеці. Особливо це стосується гри в атаці — дуже багато передач іде вперед. З таким складом і тим футболом, який демонструє "Шахтар", "гірникам" цілком реально дійти до фіналу Ліги Європи. Так, на команду чекають важкі матчі, але я бажаю успіху донеччанам і особисто Фонсеці.

Це вже "Шахтар" Фонсеки. Я бачу іншу гру команди, ніж та, яка була при Мірчі Луческу. Візьмемо стандарти. Зараз "гірники" грають по зонах, а не один в один, як раніше. Також команда почала більше грати вперед гострими передачами.

Навряд чи "Шахтар" віддасть перше місце у чемпіонаті України. Особливо, якщо продовжить демонструвати якісну гру. "Гірники" вже забезпечили собі солідну перевагу, щоб стати чемпіонами. У прем'єр-лізі більше точитиметься боротьба за другу позицію. Хоча все може трапитися - попереду зимова перерва і поділ на шістки. А єдина команда, яка може зупинити "Шахтар" - це, звичайно, "Чорноморець" (посміхається).

Ми хочемо повернути собі прізвисько, яке колись було у "Чорноморця" - "гроза авторитетів". Команда дуже часто відбирала очки у лідерів - київського "Динамо" і московських клубів. У матчах проти "Шахтаря", "Динамо" і "Зорі", яка досягла величезного прогресу, витрачається не тільки багато сил, але й емоцій. Іноді, тижня не вистачає, щоб після таких ігор підготувати команду емоційно. З лідерами трішки легше грати у плані налаштування. У матчах із суперниками високого рівня гравців не потрібно мотивувати. Навпаки, хочеться їх розкріпостити.

 

Важче із суперниками свого рівня. Потрібно готувати команду емоційно та психологічно. У цьому плані ми зробили крок уперед. Після трьох поразок поспіль був непростий момент. Потрібно було об'єднати хлопців однією метою, згуртувати їх і підтримати. Вважаю, що ми все правильно зробили у цій ситуації. Ми нікого не звинувачували. Навпаки, почали ще більше працювати, думати та аналізувати. Як результат, ми відібрали очки у "Динамо" і "Зорі". Це не випадковість. Хоча нічию в матчі з киянами приніс автогол Хачеріді. Але перед тим у нас були моменти. За грою ми заслуговували, як мінімум нічиї.

Найкращий захист — це атака. Чим більше ти знаходишся з м'ячем і атакуєш, тим менше шансів у суперника забити гол. Ми це все чудово знаємо, але ми пішли від зворотнього. Ми почали будувати свою гру від оборони. Вважаю, що це правильний крок у теперішніх реаліях. Всі наші гравці, від воротаря і до нападника, готові працювати у захисті і на результат. Ми не випадково відіграли сім матчів на "нуль". Доволі складно довести всі дії у захисті, і в атаці до автоматизму. Але ціна помилки у захисті набагато вища, ніж в атаці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Арсен Венгер - це людина, яка ніколи не думає про один матч - Едуардо

При кутових у наші ворота ми можемо зіграти по зонах. Кожен відповідає за свою. Футболіст повинен бачити м'яч і гравця, який вривається в його зону. Також ми можемо зіграти змішано, коли перша п'ятірка працює по зонах, а друга лінія грає практично один в один. Є різні варіанти. Все залежить від суперника, проти якого ми граємо. Ці корективи ми вносимо протягом тижня під час підготовки до матчу. Ми все розбираємо: дивимося хто, звідки і якою ногою подає, від воріт чи у площину воріт. Думаю, всі тренери приділяють увагу цим компонентам.

Тренеру хочеться, щоб гравці добре працювали і правою, і лівою ногою. Але це велика рідкість, щоб обидві були достатньо хорошого рівня. Для мене краще, щоб одна нога була дійсно дуже високого рівня. Іншу треба поступово підтягувати. Беремо дві ноги за 100%. Якщо одна матиме 70%, а інша 30%, то такий футболіст швидше розкриється і принесе більше користі, ніж дві ноги по 50%. У нас є гравці, в яких ліва нога робоча, а права для ходьби. Це нормальна ситуація. Подивіться на Мессі та його неймовірну ліву ногу. Рівень дуже високий. Видно, що праву поступово підтягують.

Їздили командою грати у пейнтбол. Так вирішили розвантажити голови гравців. Не хочу, щоб вони зациклювалися на якихось негативних моментах і постійно перебували під тиском. Результати будуть кращими, якщо трохи переключитися. Просто погравши у пейнтбол, хлопці прийшли наступного дня вже з іншими емоціями.

 

Я можу бути жорстким і грубим, але тренер у першу чергу має бути справедливим і чесним. Якщо будеш обманювати гравців, то це не закінчиться добре. У нас були різні ситуації. У роздягальні і залі теорії звучали фрази, які не можна чути дітям. І піна летіла. Так ми з помічниками намагалися достукатися до команди.

До кожного потрібен окремий підхід. Когось треба підтримати в особистій розмові. Іншого, навпаки, варто трохи "закрутити" і поставити на місце. Потрібно відчувати колектив і бачити очі хлопців. Дисципліна потрібна, але я не прихильник хамства і того, щоб ображати футболістів.

Дуже важливі довіра і чесність між гравцями і тренером. Ми побудували у команді нормальні робочі взаємини. Є ще кілька питань, що стосується підходу до кожного з футболістів. Але загалом хлопці мене розуміють. Навіть відчувають з яким настроєм я заходжу у роздягальню чи в зал теорії.

У перерві матчу у тренера є не 15 хвилин, а 10. Перші 3-4 хвилини ми не чіпаємо гравців. 45 хвилин вони були у стресовій ситуації. Потрібно дати їм прийти в себе. У цей час ми радимося у тренерській кімнаті. Все залежить від результату матчу. Під час першого тайму мої помічники все записують. У роздягальні ми все збираємо до купи. Дивимося, що потрібно змінити. Протягом 5 хвилин даємо хлопцям вказівки у спокійній атмосфері.

 

Важко щось глобально змінити у перерві матчу. Можна трохи привести команду до тями і підкоригувати дві-три індивідуальні ситуації. Якщо у першому таймі у тебе взагалі нічого не виходить, то значить ти змарнував весь тиждень підготовки. У нас таких сильних помилок не було.

Коли під час матчу ближній гравець робить одну чи дві помилки, ти можеш до нього докричатися і підкоригувати його дії. Ми стараємося всі ці моменти записувати і вже у перерві у спокійній ситуації звернути на них увагу. Навіть коли на стадіоні збирається 8 тисяч глядачів і йде атака, то трибуни гудять. Важко докричатися до гравця, навіть якщо він знаходиться у центрі поля. Футболіст під час матчу перебуває у зоні стресу, а пульс у нього 180. Він може дивитися на тебе, нічого не чути і просто кивати головою. У роздягальні гравці сприймають інформацію набагато швидше та якісніше.

Хочу, щоб з часом команда грала так само агресивно і жорстко, але спокійніше і впевненіше працювала з м'ячем. Статистика Євро-2016 показала, що, той хто виграє боротьбу і підбори, той перемагає у матчі. Або принаймні не програє.

Більше робимо ставку на контратаки. Останнім часом стандарти у нас не дуже виходять. Зараз йде "осінній" футбол і на перше місце вийдуть саме стандартні положення і надійна гра у захисті. Ми завжди будували свою гру на контратаках. У нас для цього є швидкі гравці групи атаки.

Ідеальний приклад, як ми хочемо грати, - це "Атлетико" Мадрид. У Дієго Сімеоне вся команда грає у захисті і вся команда вибігає в атаку. Для мене це топ-клуб, але не стільки за футболістами, як за роботою на полі. Є чому повчитися.

 

Бути футболістом - велике щастя і найкраща робота у світі. Тебе люблять, ти займаєшся улюбленою справою і заробляєш гроші. На друге місце я б поставив роботу генерального директора. А тренерське крісло завжди хитається і підключене до 220 Вт.

Відпочиваю у сімейному колі. У нас два шпіца. Гуляємо з ними до моря. Але не можу сказати, що навіть під час відпочинку не думаю про футбол. Я весь час на телефоні. У нас з дружиною є невелика мрія — поїхати кудись на 3-4 дні без мобільних.

Можемо піти з дружиною в театр, кіно чи на концерт. Або просто прогулятися і випити кави. У будь-якому випадку потрібно відпочивати і відволікатися. Хоча це не завжди вдається. Тренерська відпустка набагато коротша, ніж у футболістів. Але, думаю, 3-4 дні без телефонів таки вдасться відпочити.

Останнє, на що ми ходили — це вистава "Кохання по понеділках". Ці 3 години я не думав про футбол.

Ми з дружиною 22 роки разом. Нашій доньці Віолетті 17 років. Вона закінчує 11-й клас.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Фергюсона треба вивчати як менеджера — створити окрему дисципліну"

 

1. У вас є двоє футболістів на одну позицію. Обидва перебувають у хорошій формі. Кого поставите у стартовий склад?

Можливо, один із них краще грає у захисті, а інший - в атаці. Одному можна дати зіграти трохи більше, а другого, більш свіжого, випустити, щоб він зробив результат. Також можливий варіант, коли для двох вдасться найти місце на поле.

Треба дивитися з якою командою ми зустрічаємось, проти кого цей футболіст гратиме і розуміти сильні сторони суперника на цій позиції. Вже тоді треба приймати рішення.

Я кажу хлопцям, що люди, які виходять на заміну, повинні робити результат. Ти дивишся матч, бачиш як працює суперник і твій партнер. Ти маєш виходити і підсилювати гру. Наші футболісти правильно сприймають ситуацію: хто потрапляє у стартовий склад, а хто - ні. Всі готові вийти на поле і допомогти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Коли міняють центрального захисника, то це вже катастрофа" - Ігор Пластун

Я дуже сильно засмучуюсь, коли люди виходять на заміну і не підсилюють гру. З цього приводу у нас було кілька неприємних розмов.

Завжди кажу хлопцям: "Я відповідаю за результат, а ви - за свою гру". Я міняю гравців не тому, що вони зіграли погано. Бачу, що йде рівна гра і мені потрібно підсилити команду. Я випускаю нового футболіста, щоб ми заграли сильніше: на фланзі, під час розіграшу стандартних ситуацій чи в контратаці.

Траплялися ситуації, коли футболісти були незадоволені після заміни. Потім ми спілкувалися і виявлялося, що гравець був розчарований не моїм рішенням, а своєю грою. Я бачу, що хлопці працюють на полі. Коли я проводжу заміни я завжди дякую футболістам за хорошу роботу. Потрапити у стартовий склад — це вже отримати довіру наставника".

2. У вас є проблемна позиція, яку немає ким закрити. Як переконати гравця змінити амплуа. Особливо, якщо він цього не хоче робити.

"Є певні хитрощі. Наведу приклад з Данченком. Він завжди грав на атаку. А в нас не було правого захисника. Я знав, що він не хоче там грати, але викликав гравця на розмову. Кажу: "Даня, треба допомогти і закрити цю позицію. Дивись, у швидкості ти не програєш, техніка у тебе є, ти можеш вийти з оборони. Зараз у збірній і в "Шахтарі" проблема з правим захисником. Давай спробуємо".

Він нормально відіграв матч. Після цього я йому сказав: "За тобою стежать". Він продовжив грати, а потім "Шахтар" купив його саме на позицію правого захисника.

Інша ситуація була із Сергієм Люлькою, який більше грає на правому фланзі захисту. Попросив його зіграти лівого захисника. Відповів: "Санич, взагалі без питань. Я готовий грати, де завгодно". Якщо не помиляюся, Люлька тричі потрапляв у збірну туру саме з позиції лівого захисника.

Одного гравця треба мотивувати зіграти на тій чи іншій позиції, а іншому просто пояснити реальну ситуацію".

3. Один із гравців без вашого дозволу залишив тренування. Ваші дії.

"У мене такого ніколи не було і, думаю, що ніколи не буде. Але, якщо все таки щось подібне трапиться, то такий футболіст піде з поля, з роздягальні, і з команди. І неважливо, що це за гравець. Це велика неповага до своєї команди, партнерів і тренерського штабу. Це дуже принциповий момент.

Траплялося, що гравці отримували травми на тренуванні. Лікар їх заморожував, вони поверталися на поле, але нога не давала працювати. Тоді такий футболіст йшов на процедури".

4. Ви захотіли змінити схему гри, але футболісти її не сприймають. Що робити?

"У нас була подібна ситуація перед київським "Динамо". Ми відпрацьовували схему 5-3-2. У нас тоді було багато збірників, які приїхали буквально за три дні до матчу. Ми починаємо награвати цю схему і я бачу, що вона не йде. Моментами все виглядає добре, а моментами провалюємося.

На одній із теорій я дав кожному гравцеві листок паперу і попросив написати схему на матч і склад. Було цікаво дізнатися думку футболістів. Лише двоє хлопців зі всієї команди написали схему 5-3-2. Інші виступили за нашу звичайну схему 4-2-3-1. Я до них прислухався. У підсумку ми зіграли з "Динамо" внічию — 1:1".

5. Ключовий гравець і зірка команди не у формі. Ставити на гру не зовсім готового лідера чи шукати йому заміну?

"Треба дивитися, хто є на заміні і проти кого ми граємо. Якщо ми говоримо про ключого футболіста, в якого накопичилася втома, то є сенс випустити його на заміну. Наприклад, дати йому зіграти 30 хвилин, а не випускати у старті і 65 хвилин він гратиме на середньому рівні, розуміючи, що не вистачає емоцій і сил.

Також обов'язково потрібна особиста розмова. Треба пояснити футболісту, чому і для чого я так хочу зробити. Це дуже непроста ситуація".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не мали конкретного завдання на сезон, але стояло питання — побудувати команду" - Йовічевіч

 

Потрібно підтвердити чи спростувати твердження. Один раз можна утриматися від відповіді.

1. Олександр Бабич — найстильніший тренер УПЛ.

Так (після паузи).

2. В Олександра Бабича найцікавіші прес-конференції серед тренерів УПЛ.

Ні. Я знаю, що журналісти спеціально приходять на прес-конференції Кварцяного та Вернидуба. Раніше у прем'єр-лізі працював Володя Мазяр. У нього теж було весело. Не вважаю, що мої прес-конференції найкращі.

3. "Чорноморець" завершить сезон у першій шістці.

Так.

4. Артем Філімонов не заробить жодного вилучення у весняній частині сезону.

Ні, не заробить.

5. "Чорноморець" знову зіграє внічию з "Шахтарем".

Утримаюсь. Можливо, ми виграємо.

6. Гравці "Чорноморця" перед матчами їдять сире м'ясо.

Дивлячись на те, як вони грають і викладаються на полі, то так. Думаю, м'ясо не просто сире, але й добре приправлене перцем і соусом "Чилі".

7. У наступному сезоні хоча б один із футболістів "Чорноморця" отримає виклик у збірну України.

Думаю, так.

8. "Чорноморець" виграє випадково.

Ні. Багатьом здається, що це випадковість. Але це зовсім не так. Я знаю, яка за цим стоїть робота.

9. Інколи у роздягальні "Чорноморця" літають різні предмети.

Є таке. Літає вода. Може навіть бутса полетіти. Бували ситуації. Але це трапляється не часто.

10. У роздягальні "Чорноморця" грає Бетховен "До Елізи" (рінгтон на дзвінку в Олександра Бабича).

Ні (сміється). Коли я прийшов у команду, то сказав хлопцям, що гра — це шоу. Мені не подобається, коли футболісти їдуть на матч чи сидять у роздягальні і виглядають скутими. Я це трохи по-іншому бачу. Ми принесли колонку у роздягальню і в нас грала різна музика. Ми навіть на виїзних матчах таке практикували. Потім самі гравці сказали, що кожен хоче слухати свою музику. Це теж момент управління командою та спілкування з футболістами. Колонку ми забрали. Зараз хлопці слухають музику в навушниках і кожен по-своєму налаштовується на матч.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Успіх команди на 50 відсотків залежить від футболістів, на 30 – від тренера і на 20 – від удачі

ФОТО: shakhtar.com, chernomorets.odessa.ua

Зараз ви читаєте новину «"Чорноморець" хоче повернути собі прізвисько "гроза авторитетів" - Олександр Бабич». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 4166
Голосування Чи підтримуєте те, що українські спортсмени зі зброєю захищають нашу країну від вторгнення РФ?
  • Так. Це - громадянський обов'язок, а частина з них ще й представляє клуби ЗСУ
  • Не зовсім. Вони мають прославляти Україну на спортивних аренах і закликати світ підтримувати нашу країну
  • Усі методи хороші. Головне - не бути псевдопатріотами, як Тимощук
Переглянути