З 6 по 19 липня юніорська збірна України грала у фінальній частині чемпіонату Європи. Після закінчення турніру головний тренер команди Олександр Головко дав "ГПУ" 45-хвилинне інтерв'ю.
Завдання юніорських і молодіжних збірних — виховувати гравців і здобувати титули?
— Перемоги на першому місці. Що кращі виступи у збірної, то вищий її рейтинг. Відповідно на Федерацію футболу більше звертають уваги й виділяють коштів. Зокрема, рекламодавці.
Як тренер збірної шукаю гравців у тій команді, яка щось виграє, а не у клубі, що перебуває внизу турнірної таблиці. Там не налагоджений тренувальний процес і нижчий рівень виконавців. Таланти можуть бути, але рідко.
Які маєте амбіції в роботі зі збірною?
— У фінальній частині чемпіонату Європи, що відбулася в липні, ми ставили завдання — вийти з групи. Не вдалося. Є недопрацювання. Якщо ти чогось не виконав, отже, десь прорахувався як керівник. Не знімаю відповідальності з хлопців, що допускали помилки, на які ти жодним чином не можеш вплинути. Але вибір гравців на конкретну гру залежить від мене. І якщо той чи інший футболіст вирішив зробити так, то це — помилка тренера.
Як будуєте роботу збірної в умовах браку часу?
— Якщо перед турніром маємо 10 днів, то можемо провести 4-, 5-денний мікроцикл підготовки. В іншому випадку розраховуємо на те, що якийсь час із цією збірною працювали, і спортсмени знають основні принципи організації гри у захисті й нападі.
Коли футболісти приїжджають до збірної, нам потрібно дізнатися, в якому вони стані, потім визначитися з основним складом.
Збірним України слід грати за однією схемою?
— Якщо система вибудувана, то ми працюватимемо за нею. Але вона має бути обґрунтована. Ми повинні знати базу — це 1–4–4–2 чи 1–4–2–3–1, граємо з двома опорниками чи з одним. Якщо домовляємося, що всі збірні мають так грати — тоді шукаємо відповідних гравців.
Схема — це здатність розставити футболістів на полі. Все інше залежить від м'яча. Куди він покотився, така і схема. Це все суб'єктивно. Справа не в схемах. Є підбір виконавців. Якщо не маєш гострих флангових нападників, не гратимеш за схемою 1–4–3–3. Якщо у тебе відсутній центральний нападаючий, ти можеш грати без форвардів.
Скільки матчів слід подивитися, аби визначити, чи потрібен вам футболіст?
— Достатньо двох-трьох поєдинків. Щоб визначитися — до п'яти. Багато залежить від суперника. Звертаю увагу, як футболіст працює з м'ячем, як поводиться після його втрати. Дивлюся, як він грає і думає на полі.
Гра яких команд вам цікава?
— Це команди, що виступають у Лізі чемпіонів. Усе найкраще — саме в цьому турнірі. Не у змаганнях збірних чи клубних чемпіонатах. Усе більш-менш прогресивне і хто куди біжить — це Ліга чемпіонів, починаючи з 1/8 фіналу. Там тактика стоїть на першому місці. А фінал турніру — це вершина тактики, де видно, що команда може, хоче і з якими виконавцями.
Сьогодні в Лізі чемпіонів на першому місці — гроші. Далі йдуть виконавці і тренери. Не навпаки. Спочатку фінансування, потім футболісти й наставники. Для тренерів топ-команд зараз головне — не нашкодити. Гранди будуть на вершині за рахунок футболістів. Такі реалії футболу.
Якщо хтось і вистрелить, то це — випадковість. Якщо говорити про системну роботу, то клуби з великими грошима перебуватимуть нагорі за рахунок придбань найкращих гравців.
Робота яких тренерів подобається?
— В один період дуже цікавим був Марчелло Ліппі. Ще відзначив би Вісенте Дель Боске і Юргена Клоппа. Не можу сказати, що в захваті від Рафаеля Бенітеса, але він уміє будувати команду. До певного етапу можна було говорити про Гуса Хіддінка й Оттмара Хітцфельда. Застав їх, коли був футболістом. Тоді вплив грошей на футбол був не такий сильний, а робота тренерів — помітніша. Сьогоднішній тренер більшою мірою є менеджером.
На першому місці в мене Алекс Фергюсон (працював головним тренером англійського "Манчестер Юнайтед" з 1986 по 2013 рік. — "ГПУ"). Його треба вивчати як менеджера — створити окрему дисципліну. Він зібрав навколо себе дуже міцних професіоналів, із кожного взяв по максимуму. Це — найбільша його заслуга. Реалізувався на 300 відсотків. Фергюсон говорить базові речі, які будуть завжди — що зараз, що через 100 чи 200 років. Рекомендував би всім тренерам починати з того, що таке команда, як вона формується і як нею керувати. Не з тактики чи схеми.
У футболі бракує центральних захисників. Чому?
— Команди перестали грати персонально. Тоді індивідуальні навички виходили на перше місце. Ти мав бути швидким, жорстким, устигати грати на випередження, не програвати боротьбу один в один і на другому поверсі. Зараз ці речі нівелюються за рахунок зонного захисту. Коли ти граєш персонально, то або ти вбиваєш, або тебе. Раніше був вільний захисник, але він не завжди всюди встигав. Зараз команди використовують зони, підстраховку, перестраховку. Тому питання обіграти один в один вже не стоїть. Таких захисників, як Джорджо К'єлліні, Сергій Федоров і я, дедалі менше.
Можна згадати Хав'єра Маскерано. Але він і опорника грає. Багато говорили про Матса Хуммельса, але в мене душа до нього не лежить. Усе-таки центральний оборонець має бути захисником. Перший пас і вміння розпочати атаку цінують, бо потрібна видовищність. Ніхто не хоче дивитися на так званий автобус. Глядачам цікавий швидкісний футбол із великою кількістю голів.
У флангових захисників теж більше цінують уміння зіграти на атаку?
— У першу чергу вони — оборонці й мають уміти відбирати м'яч. Якщо ти ставиш таку гру, як у "Барселони", то твої флангові захисники більше грають як півзахисники. Команда захищається на половині поля суперника. Якщо не маєш футболістів, які одразу відбиратимуть м'яч після його втрати, то ти "сідатимеш" нижче. В цьому випадку на перший план виходить опорник.
Якщо сповідуєш атакувальний стиль гри, то будь готовий до не надто якісних захисників. Тоді потрібні два класні центральні оборонця та опорні, які опускатимуться в зони, коли флангові бігтимуть в атаку. Сьогодні, якщо флангові захисники не працюють уперед, — це не сучасний футбол.
Закінчив школу зі срібною медаллю
Олександр Головко народився 6 січня 1972 року в Херсоні в один день з Валерієм Лобановським. Закінчив школу зі срібною медаллю. Один із найкращих центральних захисників київського "Динамо" і збірної України другої половини 1990-х і початку 2000-х.
20-річним виграв перший чемпіонат незалежної України у складі сімферопольської "Таврії". 1995-го перейшов до київського "Динамо". Зі столичним клубом став 8-разовим чемпіоном країни і 5-разовим володарем національного кубка. Дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів 1998/99. Носив капітанську пов'язку після переїзду Олега Лужного до лондонського "Арсенала". Був на перегляді в англійських "Ліверпулі" й "Болтоні", але трансфери зірвалися.
За збірну України відіграв 58 матчів. З 2006-го працює з юнацькими командами. 2015-го вивів збірну 19-річних на чемпіонат Європи. У фінальній частині турніру взяли участь вісім команд. Українці не змогли вийти з групи — програли Греції — 0:2, Франції — 1:3 і зіграли внічию з Австрією — 2:2.
Працює експертом на телеканалах "Футбол 1" і "Футбол 2".
Одружений. Виховує трьох дітей — двох синів і доньку. Живе за Києвом.
— Відпочинок для мене — це перемикання уваги з роботи на дім. Маю велику сім'ю — діти, собаки, коти, — каже Головко.
5 
1
Коментарі