Українець Віктор Скрипник третій місяць працює головним тренером німецького "Вердера"
Доводиться спрощувати гру команди, щоб вберегти "Вердер" від вильоту з бундесліги?
– Домашні заготовки спрацьовують далеко не завжди. Але в бундеслізі можна обігрувати всіх, крім мюнхенської "Баварії". До того ж нас завжди підтримує переповнена арена. "Везерштадіон" вміщує 42 тисячі вболівальників. Доброзичлива атмосфера. Все по-сімейному, але дуже голосно.
До кожної гри готуємося, як до фіналу. З восьми матчів у бундеслізі виграли чотири. Значить, рухаємося у правильному напрямку.
Домінування "Баварії" вбиває інтригу в чемпіонаті?
– Не сказав би. Ти гордий тим, що виступаєш у турнірі з такою командою. У Мюнхені ставлять завдання вигравати не тільки бундеслігу, а й Лігу чемпіонів. Вони завжди хочуть бути найкращими. Ти стараєшся підтягнутися до їхнього рівня. Якби не "Баварія", то, можливо, ми варилися б у своєму соку і не знали, які сильні. Чи слабкі. Відібрати в мюнхенців бодай очко – це вже пристойний результат.
У "Баварії" може з'явитися реальний конкурент?
– Останні кілька років такою командою була дортмундська "Боруссія". Якщо повернути у Дортмунд Гетце і Левандовського, вони стануть відчутно сильніші. Дуже добротно виглядає "Боруссія" із Менхенгладбаха. Леверкузенський "Баєр" – симпатичний молодий колектив, який хоче щось виграти. Решта можуть як вистрелити, так і провалитися.
А "Баварія" – є "Баварія". Команда може дозволити собі купувати гравців по 40 мільйонів євро. А потім ці 40 мільйонів сидять на лавці запасних. Наприклад, іспанець Хаві Мартінес.
Зірки з інших країн хочуть грати в бундеслізі. Якщо такий тренер, як Хосеп Ґвардіола, вибрав "Баварію", то це багато про що говорить. У клубів чудова інфраструктура, всі стадіони – нові. Зарплату виплачують день у день.
Як будуєте роботу з підопічними?
– Важливо, щоб у команді була ієрархія. У нас багато молодих футболістів. Тому "Вердеру" потрібні досвідчені гравці, які вже чогось досягли. Без ветеранів хтось із молодих може швидко задерти носа. Гратиме для себе, а не для команди. 19-річний нападник Деві Зелке – дуже талановитий. Але йому потрібні такі партнери, як Клеменс Фріц чи Златко Юнузович. Вони не те, щоб учать жити, а дисциплінують.
Якщо є гармонія в роздягальні, то вона автоматично переходить на поле. Коли поряд із тобою грає друг, в якого щось не виходить, ти стараєшся йому допомогти. Це було одне з моїх головних завдань – згуртувати команду.
Ще один вагомий фактор – це історія "Вердера". Футболісти мають відчувати, що грають за великий клуб, але перебувають на "поганому" місці. Запитувати себе: от дідько, чому так трапилося?
Також важливо збалансувати команду і створити здорову конкуренцію. Якщо футболіст знає, що він завжди грає, то на тренуванні може не викладатися до кінця.
У пресі вас часто називають "новим Томасом Шаафом" для "Вердера". Як реагуєте на такі порівняння?
– У нас із Шаафом справді подібні шляхи. Як тренер він пройшов усі рівні у "Вердері". Коли очолив першу команду, то взяв із дубля кілька молодих гравців. І я так роблю зараз.
Ви стартували у "Вердері" з трьох перемог поспіль. Боялися, що переможна серія обірветься?
– Коли почали вигравати, дехто вже говорив про Лігу Європи і навіть Лігу чемпіонів. У пресі про нас писали багато хорошого. Я просив усіх трішки заспокоїтися. Не зможемо завжди вигравати, будуть і поразки. Потрібно бути до цього готовим. І коли програвали, головне було не впасти в глибоку яму. Футболістам одразу потрібно забути про поразку і готуватися до наступного поєдинку. Тренер повинен аналізувати. Викликати до себе одного-двох гравців і вказувати на помилки, а не збирати всю команду і розповідати, як усе погано.
Наставник української збірної Михайло Фоменко не робить замін до 80-ї хвилини, якщо гра команди його влаштовує. За яких умов ви міняєте футболістів?
– Можу зняти вже на 20-й хвилині, якщо бачу, що хлопець не ввійшов у гру чи його опонент сильніший в якомусь компоненті – краще грає головою або швидший.
Можна грати 90 хвилин без замін, якщо футболісти виглядають краще за суперників. Коли перемагаєш із хорошим рахунком, то варто дати відпочити комусь із лідерів. Головне – тримати контакт із гравцями. Вони мають знати, що тренер від них хоче.
Жозе Моурінью в перерві одного з матчів "Інтера" в Лізі чемпіонів 14 хвилин із 15 говорив із Маріо Балотеллі. Як ви використовуєте цей час?
– У наставника дортмундської "Боруссії" Юргена Клоппа є помічники, які роблять нарізку моментів першого тайму. У перерві він показує футболістам, що треба покращити чи де зіграти так само. Я перші 3–5 хвилин мовчу. Гравцям треба попити води чи отримати допомогу лікарів. Потім коротко й дуже конкретно кажу, що хочу бачити в другому таймі. Під кінець мотивую команду. Все залежить від того, як пройшов перший тайм. Тренер може бути дуже задоволений чи навпаки. Головне – він ніколи не повинен бути однаковий. Інакше через місяць футболісти його вже не сприйматимуть.
Чимало голів "Вердер" забиває зі стандартних положень. Скільки часу приділяєте їм на тренуваннях?
– Здебільшого відпрацьовуємо стандарти на макетах. Або використовуємо відеоаналіз. На тренуваннях пробуємо, але не відпрацьовуємо їх до автоматизму. Коли забивали гол "Штутгарту", то перед тим двічі чи тричі спробували розіграти комбінацію на тренуваннях. Жодного разу не вийшло.
Коли навчався на тренера, нам розповідали: успіх команди на 50 відсотків залежить від підбору виконавців, на 30 – від тренера і на 20 – від удачі. Така німецька статистика. Якщо у тебе немає колективу, здатного вирішувати завдання, то що ти можеш зробити? Треба розвивати гравців, а на це потрібен час.
Збірна Німеччини виграла Кубок світу-2014. Що сприяло цьому насамперед?
– 2004-го команда готувалася до домашнього Кубка світу, який Німеччина мала прийняти через два роки. Тоді ввели правило: тренуватися у великих школах, таких як "Вердер", мають право діти і юнаки тільки з паспортами Євросоюзу та Німеччини. У той час я став тренером і працював з 15–16-річними футболістами. Було багато балканців та африканців, перед якими постав вибір – поїхати чи прийняти німецьке громадянство. Минуло 10 років і Німеччина стала чемпіоном світу. Не факт, що команда виграла б турнір без цих реформ і таких гравців, як Боатенг, Хедіра та Озіл.
Слідкуєте за матчами збірної України?
– Звичайно. У цьому відборі ще нічого не втрачено. Потрібно постаратися взяти хоча б три очки у двох матчах проти Іспанії та не чекати, що суперник десь поступиться. Цього може і не трапитися. Буде важко, але це реально. Видно, що команда згуртована. Однак хотілося б, аби збірна не так сильно залежала від лідерів – Ярмоленка й Коноплянки.
У майбутньому пов'язуєте себе зі збірною України?
– У нас є багато перспективних фахівців. Наприклад, Сергій Ковалець. Бачу результати його роботи в молодіжній збірній України.
Зараз не говоритиму, що я – один із потенційних кандидатів. Якщо таке станеться, то буду гордий за себе. Але неправильно ще нічого не досягнувши у "Вердері", мріяти про щось інше, чого може взагалі не бути.
Ви провели кілька днів у рідному Новомосковську. Щось змінилося в Україні після Майдану?
– Український народ зробив правильний вибір. Зараз видно, що у країні важка ситуація. Але так завжди буває на початку шляху. Дуже хочеться, щоб люди, які прийшли до влади, не стали схожими на своїх попередників.
У Німеччині часто запитують про ситуацію в Україні?
– Цікавляться, чи стріляють у моєму рідному місті. Відповідаю, що Дніпропетровська область – це спокійна зона. А здебільшого запитують: чому Росія так робить?
3 
1
Коментарі