До цього запитання я ставлюся дуже просто: Шевченка не слід було призначати, а нині – немає сенсу знімати. Його домовленість з кумом зрозуміла: "російський" відбір – підготовка до кваліфікації до Євро-2020. На провал не закладалися, а на посередній результат, який отримали – цілком. Головне – аби Шевченко зробив висновки. Наївно думати, що всі бачать неготовність наших футболістів грати так, як він хоче, а наставник – ні. Відтак зараз я вірю в збірну Шевченка. Тільки уточнюю: за нинішньої системи відбору до фінальної частини Євро одного потрапляння туди – замало. Треба "змити" провал у Франції. Тобто – бодай вийти з групи. Ясно: такі завдання ніхто на момент озвучувати не буде, але глобально інших бути не може.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шевченко мав би подати заяву на звільнення
Мене інше дратує. Розмови про Мирона Маркевича – як про рятівника нації. Визнаю: він – найбільш авторитетний український тренер. Але це випливає не з видатних професійних якостей, а з обмеженості вибору.
Слова Маркевича про бажання і далі тренувати нагадують постійні заяви нинішнього мера Києва про готовність повернутися у бокс, якщо Леннокс Льюїс дасть йому реванш
Слова Маркевича про бажання і далі тренувати нагадують постійні заяви нинішнього мера Києва про готовність повернутися у бокс, якщо Леннокс Льюїс дасть йому реванш. Для підтримки інтересу для себе вони потрібні. Для справи національного масштабу - не мають жодного значення.
Маркевич любить Україну і збірну. Але зараз саме ця команда на тренерській лаві йому не потрібна: матеріал не той.
Якщо є сумніви, прошу сюди: https://www.youtube.com/watch?v=o5RDifgdSx8
Тому авторитетному фахівцеві комфортніше обіймати нинішню посаду та ні за що не відповідати.
І закінчити фіналістом Ліги Європи. Для створення подальших міфів про неймовірно крутого тренера це чудовий статус.
1 лютого 2018-го Мирону Маркевичу має виповнитися 67 років.
Коментарі