Середа, 15 лютого 2017 14:31

"Це було щось середнє між футболом, регбі і махачем": презентували книгу "Копаний м'яч"
12

Фото: Ірина Козюпа
Модератор презентації Олена Павлова та автор “Копаного м´яча” Денис Мандзюк

Понад 6 років письменник та редактор відділу "Історія і мова" журналу "Країна" та "Газети по-українськи" Денис Мандзюк готував матеріали для книги "Копаний м'яч". Коротка історія українського футболу в Галичині в 1909-1944 років вийшла у "Видавництві Старого Лева" накладом 2 тис. примірників.

"Копаний м'яч" - це 411 сторінок чтива про футбол і не тільки. Вчора, 14 лютого, у Києві пройшла презентація книги за участі автора.

Не зважаючи на сердечне свято, послухати про книгу та історію її появи прийшли не тільки закохані у футбол чоловіки, а й їхні половинки.

"Зараз для нас є звичним словом "футбол", але понад 100 років тому спорт тільки приходив на наші землі, - розповідає Мандзюк. - Для українців спортивні терміни були абсолютно нові. Навіть самі назви видів спорту. Галичани вирішили знайти свої відповідники. Так, хокей назвали "гаківкою", а футбол став "копаним м'ячем". Під цією назвою футбол знали на Галичині до середини 1940-х. Гру стали називати футболом, коли ця територія опинилася у складі Радянського Союзу.

Перший матч на території України, який документально зафіксований, відбувався у Львові 1894 року. Але цю дату я не брав за початок своєї книги. Хоч сам поєдинок проходив у Львові, але українського футболу він стосувався мало.

З початком XX століття українці пробують грати у футбол. Перший зафіксований матч у документах — весна 1909 року. Грали дві команди львівської академічної гімназії".

Автор: Ірина Козюпа
  Модератор презентації Олена Павлова та автор “Копаного м´яча” Денис Мандзюк
Модератор презентації Олена Павлова та автор “Копаного м´яча” Денис Мандзюк

За словами Дениса, ідея книги виникла спонтанно.

"Навесні 2010 року я готував якийсь текст і гортав каталог бібліотеки імені Василя Стефаника у Львові. У ньому я натрапив на видання "Змаг". Це був український спортивний часопис. Він мене здивував. Це була велика повноформатна газета з великою кількістю текстів і фотографій. Там містилися репортажі з матчів, інтерв´ю з різними спортивними діячами, детальна інформація про гравців".

Найбільшу увагу журналісти тоді, як і зараз, приділяли футболу.

"У ті часи існувало багато команд і велика кількість матчів. Проводили повноцінні турніри. Також вразила мова. Писали українською, але вживали власні футбольні терміни. На команду казали "дружина", а на футболістів - "грачі", замість слова чемпіонат вживали "мистецтво". Тоді захотілося зібрати всю цю інформацію, систематизувати і викласти у книзі".

Перші матчі нагадували повний сумбур. У книзі є колоритний опис матчу між учнями однієї з гімназій.

"Все, що було від футболу у гімназистів, - це м´яч. Інше придумували. Купи одягу виконували роль воріт. Хлопці ділились на дві команди, обирали капітанів, які після сигналу бігли до центру на м´яч. Словом, це було щось середнє між футболом, регбі і махачем.

З приходом Івана Боберського (голова гімнастичного товариства "Сокіл-Батько") почали грати за звичнішими для нас правилами. Але організувати повноцінні матчі все одно було важко".

Автор: Ірина Козюпа
  На обкладинці - футболісти команди "Сян" (Перемишль), які вибігають на поле стадіону.
На обкладинці - футболісти команди "Сян" (Перемишль), які вибігають на поле стадіону.

"Копаний м´яч" містить 6 розділів і додатки — збірку автентичних фейлетонів про матчі, перелік тодішніх футбольних термінів і назви команд. На обкладинці розмістили динамічне фото футболістів команди "Сян" (Перемишль), які вибігають на поле стадіону "Чувай" 1939 року. По центру - Мирослав Турко, найкращий футболіст Галичини міжвоєнних років згідно з опитуванням часопису "Змаг".

Серед назв тодішніх команд зустрічаються такі, як "Стріла", "Калина", "Веселка", "Вій", "Каменярі", "Роксоляна", "Русалка", "Хмара". Деяким сучасним клубам варто подумати про ребрендинг.

Автор зазначає, що це перша ґрунтовна спроба дослідити історію українського футболу в Галичині у першій половині ХХ ст. І він не лукавить. В Україні футбольні та спортивні книги у великому дефіциті. Такі видання дуже цінні та потрібні. Тим паче, що "Копаний м´яч" - це не просто суха статистика матчів, а велика кількість фотографій з приватних архівів, яскраві описи поєдинків, історія зірок, враження учасників подій.

Книга цікава не тільки для вболівальників. Її варто було б прочитати теперішнім футболістам та тренерам. Хоча б заради того, щоб порівняти теперішні умови футболу з тими, які існували на початку XX ст, коли українці навіть не мали власної державності.

Футбольні журналісти можуть почитати, як писали їх колеги, які працювали без інтернету, відеоповторів та ноутбуків. І чому б для різноманіття не повернутися до вживання деяких термінів тих часів. Слова "футбол" і "копаний м´яч" можуть чудово вжитися в одному тексті. Пишуть же поляки futbol і piłka nożna.

"Є бажання детально дослідити першості Українського спортивного союзу, що відбувалися у 1932-1937 роках. У книзі їм присвячений п'ятий розділ, але інформації вистачить на окремий том", - каже Денис.

16 лютого презентація "Копаного м´яча" пройде у Львові. Далі — у Тернополі (24 лютого) та Івано-Франківську (25 лютого).

"Копаний м'яч" - друга книга автора. Восени 2014 року Мандзюк представив збірку публікацій "Країна Галичина". У ній також присутня історія про футбол Галичини.

В найближчих планах Дениса - дослідження божевільних і самогубців старого Львова, історичний роман і подорож територією колишньої Австро-Угорської імперії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спорт, який не був поза політикою

Зараз ви читаєте новину «"Це було щось середнє між футболом, регбі і махачем": презентували книгу "Копаний м'яч"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 655
Голосування 31 жовтня, Усик - Чисора. Як закінчиться бій?
  • 1) перемогою Усика за очками
  • 2) перемогою Усика нокаутом
  • 3) перемогою Чисори за очками
  • 4) перемогою Чисори нокаутом
  • 5) нічиєю
Переглянути