Сезони у Формулі-1 мають початок та кінець. Але завжди цей валідольно-адреналіновий вид спорту залишає планеті імена легенд, які живуть в нашій пам'яті навіть через багато років після відходу в інший світ. Не кажучи вже про їхні рекорди, побити які досі нікому ще не вдалося.
Одним з таких легендарних приборкувачів сталевих швидкісних коней був Айртон Сенна да Сілва - бразильський гонщик, триразовий чемпіон світу Формули-1 (1988, 1990 і 1991). За результатами опитування, проведеного британським тижневиком Autosport серед колишніх і діючих пілотів, Сенна був названий найкращим гонщиком в історії Формули-1. Від журналістів бразилець отримав прізвисько "Чарівник". Що не дивно: за десять років виступів він виграв 41 гонку і завоював 65 поул-позицій. Сенна залишив цей світ на злеті, в 34 роки: життя легенди обірвала трагічна загибель на Гран-Прі Сан-Марино в Імолі 1 травня 1994 року.
Звичайно, не можна не відзначити, що доля була прихильною до майбутньої зірки Формули-1 і дала йому чудовий шанс реалізуватися в цьому далеко не дешевому виді спорту. Айртон народився 21 березня 1960 року в Сан-Паулу, в родині багатого землевласника. Талант автогонщика в сина проявився рано, і батько всіляко сприяв його розвитку, посадивши Сенну за кермо карта вже в 4 роки. У 13 років Айртон почав брати участь у картингових змаганнях, а в 17 вже виграв чемпіонат Південної Америки. У 1978 році бразилець перемагає в британському чемпіонаті Формула-Форд 1600.
З 1982 року Айртон стає Сенною. У сенсі, бере дівоче прізвище матері, оскільки рідне прізвище да Сілва в Бразилії є надто популярним (що ми чудово знаємо на прикладі футболістів). У тому ж році Айртон перемагає в європейському та британському чемпіонатах Формули-Форд 2000. А в 1983 році стає чемпіоном британської Формули-3. Також протягом цього року бразилець тестує машини команд Формули-1 - "Тоулман", "Вільямс", "Макларен", "Бребем".
У 1984 році потрапляє до однієї з команд Формули-1 - Toleman. Провівши там один сезон, в 1985 році зі скрипом (кому хотілося відпускати сильного пілота?) переходить у "Лотус". Вже в другій гонці за нову команду здобуває свою першу (з 41 в кар'єрі) перемогу і шість перемог у період виступів за "Лотус" з 1985 по 1987 роки, займаючи 4-е і 3-е місця в чемпіонаті. Після закінчення контракту з "Лотус" в 1987 році переходить до "Макларен". Напарником Сенни в "Макларені" був інший відомий гонщик Ален Прост, суперництво з яким згодом переросло у ворожнечу між пілотами. Зокрема, у 1989 на передостанньому Гран-Прі в Японії сталося зіткнення між Простом та Сенною, Прост зійшов, а Сенна зміг повернутися на трасу і перемогти в гонці, але був дискваліфікований маршалами за те, що повернувся на трасу не в місці вильоту. Ця дискваліфікація вирішила долю титулу на користь Проста. Ситуація повторилася в 1990 році, коли Прост перейшов у "Феррарі", не витримавши конкуренції з Сенною. На передостанньому гран-прі в Японії, Сенна стартував з поула, Прост був другим, але він перебував на чистій траєкторії, що дозволило йому на старті обійти бразильця, який в свою чергу, нагнавши Проста, припустився зіткнення. Це призвело до сходу Проста і чергового титулу Сенни. Звичайно, ця ситуація викликала великий резонанс у ЗМІ, але бразилець покараний не був.
У 1991 році Сенна стає триразовим чемпіоном світу. Далі в кар'єрі бразильця настає спад: "Вільямс" значно додав і в 1992 році "Макларен" пролетів повз першу трійку, а в 1993 році в складі "Вільямса" чемпіоном стає вже Прост (після чого завершує кар'єру). У 1994 році місце Проста в Вільямс займає Сенна, до чого бразилець прагнув більше двох років. У перших двох гонках - Гран-прі Бразилії і Тихого океану - йому не вдалося фінішувати, незважаючи на здобуті перемоги в кваліфікації. Але третій етап у Сан-Марино став останнім у його житті і завершив історію чудового гонщика.
Гран Прі Сан-Марино не пішов з самого початку. Під час тестів злетів у повітря Jordan Рубенса Баррікелло, протеже Сенни. Пілот зламав ніс та ребро і опинився в лікарні. Наступного дня під час кваліфікації у Simtek новачка Ф-1 Роланда Ратценбергера відірвався шматок антикрила. У швидкісному віражі "Villeneuve" його болід втратив керування, вилетів з траси і вдарився об залізний обмежувач. За годину пілот помер.
Багато говорили, що гонку потрібно відкласти. Прихильник цього був сам Айртон. "Тут боягузів немає, всі розуміють, за що отримують гроші. Але одна річ ризикувати, а інша - йти на вірну смерть. А у мене дуже погане передчуття", - сказав він на прес-конференції.
Але думку авторитетного пілота організатори не почули. У гонці, що відбулася 1 травня 1994 року, Айртон Сенна стартував першим, вигравши напередодні свій шістьдесят п'ятий поул. У першому ж повороті сталася аварія за участю Педро Ламі ("Лотус") і Юрки Ярви Лехто ("Беннетон"). Уламками болідів, що розлетілися, було поранено троє глядачів. Один з них потім впав у кому. На трасу виїхала машина безпеки, за якою гонщики їхали шестеро кіл. На сьомому колі при вході в поворот "Tamburello" Williams FW16 Айртона Сенни зійшов з траси і на швидкості 218 км/год розбився об бетонну стіну. Як виявилося, після п'ятничних тестів Айртон Сенна поскаржився, що кермо розташовується дуже близько до панелі управління і це створює йому деякі незручності. Механіки збільшили відстань, приваривши тонкостінну трубу. За однією з версій, під час гонки в місці зварювання стався злам, в результаті чого на сьомому колі болід став некерованим. У момент удару об стіну праве переднє колесо разом із частиною підвіски відірвалося і вдарило пілота по голові, внаслідок чого Сенна отримав найсильнішу травму.
Медики дали наступний висновок: смерть внаслідок великої крововтрати через розрив скроневої артерії і роздроблення щелепи шматком підвіски. Після аварії, пілота витягли з боліда і вертольотом відправили в госпіталь, де він помер.
Крім проблем із кермом, є ще одна версія причини аварії. За словами очевидців, за кілька секунд до тієї фатальної аварії з-під днища машини вилітали іскри, що може свідчити про контакт днища з асфальтовим полотном. Якщо днище машини торкається асфальту, то частину ваги машини асфальт бере на себе, при цьому сила притискання зчеплення гуми різко знижується. Оскільки до цього гума встигла охолонути, за час їзди за машиною безпеки, то зчіпні якості покришок у той момент були занадто низькими, що і призвело до зриву коліс і загибелі великого пілота.
Розслідування інциденту супроводжувалося судовими процесами, на яких співробітники команди "Вільямс" звинувачувалися у ненавмисному вбивстві. Багато хто стверджував, що команда навмисно приховала ключові факти, журналісти охрестили все це "Чорною главою в історії Формули-1". 16 грудня 1997, суддя Антоніо Костанцо виправдав підсудних: власника команди Френка Вільямса, технічного директора Патріка Хеда і колишнього головного конструктора команди Едріана Ньюї. Причина - відсутність доказів провини.
Фільм National Geographic про Айртона Сенну.
Частина 1 (аварія і передісторія)
Частина 2, причини
Примітно, що в боліді Сенни знайшли складений австрійський прапор: він планував підняти його після фінішу, стоячи на подіумі, на згадку про загиблого напередодні Ратценбергера.
21 квітня 2004, незадовго до 10-ї річниці з дня загибелі пілота, перед Гран-прі Сан-Марино на стадіоні в Імолі був проведений футбольний матч, присвячений пам'яті Айртона Сенни. У цьому матчі змагалися збірна Бразилії, складена з гравців - переможців чемпіонату світу з футболу 1994 року, і команда відомих гонщиків Формули-1 (Міхаель Шумахер, Фернандо Алонсо, Рубенс Баррікелло та інші). На матч було продано понад 7000 квитків, весь дохід пішов у фонд Ayrton Senna Foundation.
Могила Айртона Сенни на кладовищі Морумбі недалеко від Сан-Паулу стала місцем паломництва. "Ніщо не зможе відлучити мене від любові Божої", - написано на ній.
Ім'ям Сенни названі безліч вулиць у різних містах Бразилії, шосе в провінції Сан-Паулу, а також два бразильських автодроми, на яких проходять етапи бразильських та південноамериканських гоночних чемпіонатів.
У жовтні 2010 року на екрани вийшов документальний фільм "Сенна" Азіфа Кападії. В липні 2011 року з'явилося видання на DVD.
Gazeta.ua за матеріалами f1report.ru
Фото з інтернету
3 
4166
Коментарі
1