Його заряджають за чотири години
— Їжджу електросамокатом рік, накатав тисячу кілометрів, — говорить киянин 29-річний Олександр Синько. Торік за 11 тис. грн купив електричний самокат "Ксіомі". Щодня добирається на роботу за 6 км.
— Спочатку користувався маршруткою, — розповідає. — Потім — велосипедом. Не завжди зручно. Велик займає місце, для нього не всякий одяг підходить, після дороги треба йти в душ. Інша справа — самокат. Став на підніжку і погнав. На місці взяв під руку, виніс на третій поверх.
Олександр їздить велодоріжками або тротуарами. За допомогою програми у смартфоні стежить за рівнем заряду батареї, показниками пробігу, середньої швидкості.
— Самокатом задоволений, — каже. — Лише не вистачає плавності ходу, трясе на бруківці. І шини слабкі, двічі пробивав. За кожну віддав по 700 гривень.
Заряджає пристрій у квартирі. Батарея заповнюється за 4 год.
Самокати на електротязі стали популярні три-чотири роки тому. Їх виготовляють переважно в Китаї. В Україні коштують від 7 до 80 тис. грн, залежно від потужності, ємності акумулятора й додаткових функцій.
Пристрої розраховані на людину вагою до 150 кг, розганяються щонайменше до 25 км/год, оснащені фарою і стоп-сигналом.
— У більшості моделей батарея в підлозі, — говорить продавець самокатів киянин 31-річний Олексій Рудницький. — Рідше вбудована в рульову колонку. Найпопулярніший виробник — "Найнбот". На деякі можна ставити додаткову батарею. Коштує до 5 тисяч гривень, збільшує запас ходу.
Ємності акумулятора у 200 вт/год вистачає на 20 км шляху.
— Більшість моделей оснащені двигуном потужністю 230–300 ватів, — продовжує Рудницький. — Розганяються до 30 кілометрів за годину. Але що більша швидкість, то скоріше розряджається акумулятор.
Основні потреби задовольнить самокат вартістю 10–12 тис. грн.
— Важчим за 95 кілограмів людям треба купувати потужніші моделі. Коштують від 20 тисяч, — каже Олексій Рудницький. — Якщо перед тим їздили на скутері, раджу брати самокат із двигуном потужністю 3 кіловати. Вони розганяються до 50 кілометрів за годину, мають запасу ходу до 30 кілометрів. Такі моделі обладнані сидінням.
Запас ходу на одному заряді більшості електросамокатів вартістю до 20 тис. грн — 20–25 км. Пробіг залежить від якості дороги, кількості різких прискорень і ваги людини.
— У кожної моделі три режими руху — економний, нормальний і спортивний. Останній дозволяє найшвидше прискорюватися. У такому самокат долає до 15 кілометрів, — говорить Олексій. — Також при виборі звертають увагу на колеса. Можуть бути традиційні — з камерами або гумові безповітряні. На перших комфортніше їздити, але можуть пробитися. Другі — навпаки.
Оптимальний розмір коліс — 8,5 дюйма. На менших під час поїздок руки на кермі постійно тремтять. Краще брати моделі з амортизатором у рульовій колонці. Гасить вібрації дороги. Слід звертати увагу на клас захисту. Не варто купувати нижче 54-го рівня. Для поїздок горбистою місцевістю й поганим покриттям обирають моделі, що безпроблемно долають підйом від 15 градусів. Коли є тільки 10, то легко пошкодити дно. А в нього часто вбудований акумулятор.
Більшість електросамокатів комплектують круїз-контролем, антиблокувальною системою гальм, рідкокристалічним дисплеєм, системою рекуперації енергії. Вона заряджає акумулятор, коли пристрій іде накатом. Наприклад, з гори або під час гальмування. Так можна заощадити майже 2–4% енергії.
Українські підшипники міцніші за імпортні
— Найслабше місце будь-якого електросамоката — колеса, — говорить киянин Анатолій Гончаров, 40 років. Два роки їздить на електросамокатах. — У моїх перших були погані, швидко стиралися.
За 1,5 року використання майже у всіх самокатах виходять із ладу колісні підшипники.
— Переважно на передньому колесі, — каже Гончаров. — Краще міняти їх на українські. Вони підходять і міцніші. Друга проблема — система складання-розкладання. Під час руху самокат не розкладеться, але при складанні погано фіксується ручка. Дно втрачає вигляд у перші кілька місяців. Дереться об бордюри. Акумулятори служать три-чотири роки. Потім втрачають ємність, зменшується запас ходу.
Коментарі