Україна входить у десятку найбільших світових виробників меду. Цьогоріч продали за кордон 81 тис. т за $116 млн. Це найкрупніші поставки за чотири роки. Проте заробила менше, ніж 2017-го, коли ціни були вищі.
Найбільше українського меду споживають у Польщі, Німеччині та Сполучених Штатах Америки. Проте ринок останньої країни можуть закрити для нашої продукції. Американська асоціація виробників меду вважає ціну нижчою за справедливу. Тому запідозрила постачальників у підробці. Якщо відмовляться від нашої продукції, ціна на вітчизняному ринку впаде, бо з'явиться надлишок товару.
— Україна — одна з небагатьох, хто може забезпечити медом не тільки себе, а й інші країни. Щороку експорт зростає. Кращий мед — вища ціна, — говорить Геннадій Чижиков, 57 років, президент Торгово-промислової палати. — Бджільництво показує, як за короткий проміжок часу Україна може стати лідером на світовому ринку. А це — робочі місця, що так потрібні в регіонах.
Перспективи галузі зростуть, якщо боротимуться з підробками й розвиватимуть суміжне виробництво.
— Український мед відомий, але треба орієнтуватися не тільки на нього. В нас багато продуктів бджільництва, якими ми можемо зайняти ринок. Є куди рухатися, щоб завоювати увагу, — каже Оксана Борейко, 35 років, керівниця проєкту з розвитку бджільництва. — Ми доводимо, що наш товар досконалий, а не фальшивий. Але кілька гравців ринку підривають довіру до всього українського меду. Від цього страждатимуть усі.
Для вирішення питань галузі створили робочу групу з юристів, науковців і знавців бджолярства в Мінагрополітики.
— Вперше за багато років українським пасічникам із бюджету виділили 240 мільйонів на розвиток бджільництва. Таку ж суму просять і на 2022‑й, — говорить Володимир Стретович, 63 роки, президент Спілки пасічників України.
Дотації видають безповоротно. Отримати 200 грн на бджолосім'ю мають право фізичні та юридичні особи. Бджолярам варто об'єднуватися, щоб легше було вести бізнес. Зараз у реєстрі Держпродспоживслужби — 44 тис. пасік.
— Гостро стоїть питання відповідального виробництва. Щоб компанії могли конкурувати й лишатися на ринку, повинні розробляти нові продукти, — додає Стретович.
— Мені боляче читати в західній пресі про суцільну підробку українського меду. Тому слід працювати над створенням доброго іміджу нашого продукту, — каже Дмитро Кушнір, 32 роки, співзасновник крафтового бренду "Медові брати".
— Німеччина виробляє 20 тисяч тонн меду. При цьому на експорті має більші гроші. Якщо ми не розвиватимемо культуру меду, то в подальшому нікуди буде реалізовувати власну продукцію. Зараз якщо пошукати в інтернеті французькою мовою "український мед", побачимо лише один бренд. Його продає посольство України в Марокко.
Треба розвивати дрібних виробників. Зараз вони викликають більше довіри, ніж великі. Також у світі надають перевагу продукції без пластику. Варто подумати й про випуск товарів із додаванням меду — соусів, напоїв, косметики із продукції бджільництва.
— Якість меду перевіряйте хлібом. Умочіть його на 10 хвилин — має затвердіти. Якщо розм'як — значить, то сироп, — каже Ігор Якимець, 60 років, пасічник із села Датинь Ковельського району Волинської області.
— Також фальсифікат себе видає, якщо посипати купкою крохмалю. В ідеалі порошок так і залишиться окремим шаром. А от штучний мед із ним змішається.
Також радить зачерпнути ложкою й подивитися, як мед стікає. Цівка має бути рівна, щоб намоталася на ложку. Підроблений мед капатиме. Якщо той закристалізувався — це ознака натуральності. Завжди рідким залишається тільки акацієвий мед.
— Хороший продукт не буває ідеально чистий. Є хоча б краплини воску. Якщо виникають сумніви перед купівлею, опустіть у банку простий олівець. Як продукт потемнів, значить, домішували воду. Або треба зачерпнути чимось і крапнути йоду. Фальсифікат позеленіє.
Коментарі