У сфері обслуговування утвердження державної мови має бути безкомпромісним - мовознавець

У підході до проведення Року державної мови потрібно відійти від подібних заходів радянського типу. Це не повинно бути як святкування Дня вчителя, Дня шахтаря, Дня працівника зв'язку тощо.

Про це говорить Gazeta.ua журналіст та мовознавець Юрко Зелений. Коментує пропозицію народних депутатів провести Рік державної мови.

"Наскільки проголошення такого року потрібне, залежить від його наповнення. У нас це може бути лише декларативно. Хто є україноцентричним, той і спілкується українською, і веде бізнес. А якщо лише одягнути україномовні обладунки, то не факт, що від цього будуть якісь зміни".

Чому саме тепер вирішили проголосити Рік державної мови?

- Думаю для депутата який є ініціатором, це спосіб пропіаритися перед прийдешніми виборами. А ті, хто підтримали, уже не мали вибору. Бо хто не підтримує таких речей, одразу отримує "чорну мітку" від свідомої громадськості. А проголосити у своїх інтересах можна і цей Роком державної і наступний - Роком мов нацменшин. Що стосується громадського сектору, то він і так активний. Маємо досвід просування закону про квоти для українських пісень на радіо, який успішно діє вже другий рік. Позитивні результати від нього першими відчули українські виконавці. Нарешті на 26-му році незалежності, українська пісня почала проникати в радіопростір.

Яких заходів мають вжити за цей рік?

- У першу чергу законотворчих, які діятимуть і надалі. Мають бути спрямовані на медіа – треба заборонити одночасне ведення етеру кацапсько-українською мішанкою на одному телеканалі чи одній радіостанції. Якщо стараємося для якоїсь меншини, то для неї виділяємо канал чи станцію і вона там собі веде мовлення своєю мовою. Якщо гість приходить в етер, його синхронно мають перекладати державною мовою. Я працював з одним музичним гуртом у Німеччині. Від нас, як чужоземних гостей ніхто не вимагав говоріння німецькою на станціях и телеканалах, але одразу перекладали державною мовою, незважаючи на те, що англійська - мова міжнародного спілкування. І це була не державна, а приватна компанія. Тож подібні заходи можна робити тихо і без помпезності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нагадати нації найкращі україномовні тексти" - публіцист про Рік державної мови

На кого їх спрямовувати?

- Насамперед впливати на телебачення, пресу, радіо і на рівні з телебаченням я б поставив мову ведення бізнесу. Також важливим є безкомпромісне утвердження державної мови у сфері обслуговування. Первинною має бути українська, а вже за бажанням клієнта можливий перехід на мову, яка зручніша. Заходи повинні були не разовими і не привязаними до офіційних дат і річниць. Повинні працювати на засадах батога і пряника: якщо порушуєш чітко окреслений мовний режим, то отримуєш відчутне покарання. Знаємо, що радіостанції, які порушували квоти, отримали по кілька десятків чи сотень тисяч гривень штрафу. З іншого боку повинна бути вибудувана якась заохочувальна система спрямована на учнівсько-студентську молодь. Це мовні конкурси з національним розголосом рівноцінним "Голосу країни" чи "X-фактору". Наприклад, конкурс на пошуки на питомо українського відповідника слова "файл" чи "комп'ютер". Я впевнений, що незакомплексована молодь і діти знайшли б такі відповідники, що здивувалися б сивочолі мовознавці. Це має бути програма за державні кошти, яка передбачатиме також привабливе матеріальне заохочення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не рік, а тисячоліття!" - реакція соцмереж на "Рік державної мови"

Яку роль відіграє мова в умовах війни?

- Мова є чинником державної безпеки і військової таємниці, чинником самовизначення. В Євросоюзі немає фізичних кордонів, але зразу відчувається, що ти приїхав з одної країни в іншу через заміну мовного простору: вивіски, мова радіостанцій. Російсько-українська війна почалася насамперед через мовний чинник. Мільйони громадян України опиралися тому, щоб українська мова була в ужитку. Українська у них, як падчериця злої мачухи російської. "Путін ввєді войска" кричали чітко визначеною мовою. І керувалися гаслом: "Лучше быть изнасилованной, чем украинизированной". Будь-яка держава на певному історичному щаблі насправді дуже сильно чавила мовний чинник, щоб не було загрози вимог самостійності в окремих регіонах.

×