Кабінет міністрів схвалив концепцію Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя до 2030 року. Її розробили на замовлення міністерства культури.
Документ передбачає реалізацію мотивуючих проєктів з вивчення, навчання та спілкування українською мовою для громадян України, відкриття мережі курсів з вивчення української мови, покращення якості її викладання в закладах освіти. У ньому йдеться про підтримку та популяризацію української мови за кордоном.
"Програми функціонування і розвитку української мови приймали неодноразово. Перша з'явилася 1991 року. 1997-го показували навіть гарно прописані пункти. Існувала подібна й у 2004-2010-х. Жодна не виконувалась. 2018 року про свою програму оголосив президент Петро Порошенко, але її не встигли випрацювати, залишилась декларативною", - розповіла Gazeta.ua мовознавиця Лариса Масенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Хорватії створили робочу групу щодо викладання української мови
Натомість тепер маємо мовний закон, апарат Уповноваженого із захисту державної мови, Комісію зі стандартів української мови та окремо активістів. Вони вже займаються втіленням деяких пунктів із концепції нової програми – використання державної мови працівниками сфери послуг, органів державної влади та місцевого самоврядування, іспит на рівень володіння державною мовою тощо.
"Слід продовжувати у тому ж дусі. Тому затверджена урядом концепція правильна та важлива. Головне, щоб не лишилась на папері. Важливими є пункти про підтримку і популяризацію української мови за кордоном та створення системи викладання її, як іноземної. Цінний пункт про сприяння проведенню наукових досліджень у сфері українського мовознавства, соціолінгвістики та жестової мови. Тут вперше окремо виділена соціолінгвістика – напрям, який поєднує лінгвістику і соціологію, вивчає мовну ситуацію і дає рекомендації для її поліпшення. Вона дуже потрібна. Іще цінні пункти про культурну та видавничу індустрію", - вважає вона.
Лариса Масенко вважає доцільним відновлення літературних журналів у паперовому варіанті. Держава мала б виділяти кошти на них. Раніше такі видання були, у них писали про все, що відбувається на книжковому ринку. Галузь виживає, але її підтримку не врахували.
Норми мовного закону щодо книговидання набувають чинності 16 липня 2021-го. Відтепер упродовж року видавці мають створювати більш ніж половину книжок українською. Понад 50% їх має бути й у книгарнях.
Письменник і видавець Антон Санченко вважає, що українські видавництва готові виконувати мовний закон. Цьому сприяла війна з Росією.
2 
1
Коментарі
1