Росіянам завжди важко давалось вивчення української мови. З початком війни, полонені на камеру намагались промовити слово, але жодне їм не вдавалось сказати чітко.
Що їм заважає вимовляти правильно. А йдеться про звук г, м'які ж і ш, закінчення -ння і -ття, пише liga.
Звук г
Можна сміливо стверджувати, що будь-які слова з цим звуком росіяни (а з ними, скажімо, й поляки) ніколи не вимовлять правильно з першого разу — бо його просто немає в їхніх рідних мовах. Тому замість г росіяни казатимуть х або ґ. Хочете перевірити? Попросіть їх вимовити:
Гарно гратись горобцям у гілках горобини.
Розрізнення и/і
У російській мові, звісно, є свої звуки, схожі на українські и/і, але стоять вони дуже часто зовсім не так, не там, не тоді й не за тими правилами. Тому наші слова, де вони стоять поряд, теж видаватимуться росіянам (і, скажімо, чехам, які и/і взагалі не розрізняють) неабиякими ломиголовками. Ось вам наступне експериментально-перевірне речення:
Привіт, привиде, ти знайшов свіжий привід і прийшов місити залиті сірими калюжами вулиці?
М'які ж і ш
Редакції свого часу довелося вчити в школі російську мову, й тому правило про "жи" і "ши", які пишуться з м'яким и, але вимовляються твердо, досі балабамкається десь між вухами. Українська мова натомість любить і шанує м'які склади. Хочете, щоб язик спраглого до неї росіянина зав'язався в бантик? Ось вам речення:
Шість жінок після подорожі нашіптували одна одній ніжні слова про свіжі суші й чужі гаражі.
Закінчення -ння і -ття
Тим, хто вчить українську мову з першою російською, вони неабияк ускладнять життя. Там, де в українській -ння/-ття, росіяни мають або -нье/-тье, або зовсім інші закінчення й суфікси.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 найуживаніших русизмів, яких важко позбутись
Подовжених звуків у російській теж немає. Тому в процесі українофілам доведеться пізнати свою артикуляційну систему й налаштувати її на новий лад. Ось тренувальне речення:
Якби ж знаття, що потрібні знання і вміння часом рятують життя!
Твердий ч
Для нас він знайомий і рідний, хоча, звісно, й не для всіх говірок чи діалектів. Загалом вимовляти його супертвердо (як у польській) не обов'язково, але й надм'яко — теж не комільфо. У росіян він завжди м'який. Ось вправа для їхніх язиків:
Чи ти чистила його, чи не чистила, а чистішим цей м'ячик не став.
Між словами "дякую" та "спасибі" є різниця. Мовознавець Олександр Авраменко вирішив поставити крапку у правильності висловлення вдячності. Вдячність можна висловлювати словом "спасибі", яке живе у наших пам'ятках з XVI століття.
Слово "дякую" ширше використовується як етикетна форма висловлення подяки.
2 
1
Коментарі