Українські альпіністи зустрілися з президентом Грузії Михаїлом Саакашвілі у базовому таборі "Метео", що під вершиною Казбеку. Він розповів про своє бачення національних інтересів та порадив українцям поставитися до мовного питання з перспективи майбутнього. Експедицію організували у рамках програми "Герої України на вершинах світу".
Альпіністи зауважили, що в Грузії молодь до 30 років погано розуміє російську.
"Ми маємо все розглядати в контексті майбутнього Грузії, - пояснив Михаїл Саакашвілі. - Якщо колись російська мова стане мовою загального спілкування для всіх європейських народів, китайців, корейців, індійців, то мимоволі грузини будуть змушені вчити її. Але наразі це мова, так би мовити, локального значення. Якщо не помиляюся, 70 відсотків наших абітурієнтів цього року зробили свій вибір - вибираючи іноземну мову для здачі на державних іспитах, віддали перевагу англійській".
Українцям президент Грузії порадив поставитися серйозно до мовної ситуації:
"Це не просто ваш вибір сьогодні, це вибір вашого майбутнього. Але я знаю, що хтось намагається в Україні через мовне питання посіяти розбрат серед народу, розколоти його. Переконати тих, хто розмовляє російською, що вони - росіяни. Такий шлях безглуздий. Але ми і ви добре знаємо, хто за тим усім стоїть.
Громадська програма "Герої України на вершинах світу" діє понад 5 років. Учасники щорічних експедицій під керівництвом львівського альпініста з 30–річним стажем Мар'яна Нищука підкорюють незаймані ще вершини світу й називають їх іменами українських видатних діячів. Згідно з правилами міжнародного географічного товариства, реєстрування назв доти безіменних вершин має бути юридично оформлене владою країни, де розташована гора. Останніми роками альпіністи підкорюють вершини Кавказу. У серпні цього року до Грузії вирушила експедиція львівського гірського клубу "Екстрем". Торік у Грузії, з погодження грузинської влади та Федерації альпінізму Грузії, безіменний шпиль було названо шпилем Степана Бандери. Цього року 11 вересня здійснено першосходження на одну з вершин, яку названо шпилем патріарха Української греко–католицької церкви Андрея Шептицького (висота 4380м). За день перед тим на вершині Степана Бандери встановлено кований хрест роботи Олега Боньковського.
Коментарі
66