Перед відкриттям інтернет-магазину дитячого одягу потрібно вивчити інтереси та потреби батьків. У нагоді стануть форуми та групи мам. Починати можна з попередніх замовлень, тож грошей на старт потрібно небагато. Перші клієнти – друзі та знайомі.
Про це Gazeta.ua розповіла Тетяна Полікарпова з Донецька. Продавати дитячий одяг жінка почала ще 10 років тому. У Київ змогла вивезти тільки речі з магазину, техніка та меблі залишились там.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенка з Донецька у декреті шиє іграшки на замовлення
"Ми планували розширення та замовили велику партію товару з Фінляндії у Донецьк. Перші пів року у Києві працювали на погашення боргу перед виробником. Сума була у євро. Отримували по курсу 10 грн за євро, а віддавати довелось по 30, – розповідає Тетяна, – У Києві здивували високі ціни на оренду приміщень.Було враження, що війни та економічного спаду в країні немає. Та знайшлись орендодавці, які віднеслись з розумінням та знизили оренду для магазину".
Спочатку продавали речі тільки через інтернет. Згодом знайшли склад та перевезли речі туди. Зраз відкрили магазин та найняли декілька консультантів. Дві людини на фріалнсі працюють з сайтом, групу в Facebook "HappyTime.com.ua" веде Тетяна. У Донецькі працювала команда на одну людину менше, та на довоєнний обсяг продажу й прибутку ще не вийшли.
За словами Тетяни, побачили різний портрет клієнта. У Донецьку в родинах переважно 1-2 дитини. Купували брендові якісні речі "на вихід" для прогулянки на дитячих майданчиках у центрі міста. У Києві в сім'ї 2-3 дитини. Багаті родини можуть вдягатись у секонд хендах. Купують практичні, якісні товари. У Донецьку більше купували в реальному магазині. У Києві – через інтернет з доставкою по місту.
"Продаємо якісні речі з Фінляндії від виробника. За три роки у Києві розширили асортимент та додали речі українських виробників. Спочатку продавали й американські, та не увесь зимовий одяг підходить на наші холоди, – ділиться Тетяна, – Середня сума чеку у магазині – 700 грн. Сезон продажу – осінь та зима, коли купують шкільну форму, куртки, термобілизну та інші теплі речі".
Рекламують товар через інтернет, в залежності від задач: у вересні – шкільну форму, у жовтні – куртки, грудні – валянки. На кожні задачі різна кількість конкурентів, а отже різні суми на контекстну рекламу. У районі, де знаходиться магазин, роздають людям рекламні листівки та візитки, виступають спонсорами у заходах.
Бізнес Тетяна розпочала у 2007 році, коли була у декреті. Тоді напрямок інтернет-магазинів тільки почав розвиватись. У Донецьку було мало посередників з продажу закордонного одягу. Перші товари продавала друзям та знайомим. Для створення сайту звернулась до спеціалістів.
"Наші перші клієнти, для яких батьки купували одяг 10 років тому, уже виходять заміж. Багато стали друзями. У нас сімейний бізнес, колектив дружній та відкритий, що відчувається в атмосфері магазину", – ділиться Тетяна.
Переселенка відкрила вдома дитячий садочок для місцевих. Для відкриття за власний кошт придбали дитячі меблі, посуд, килим на 25 тис. грн. Іграшки були свої. Розкладні ліжечка для сну і постільну білизну принесли батьки. Відсутність репутації та варіантів оренди приміщень для садочка – головні проблеми, з якими стикнулись на старті.
1 
1865
Коментарі