Переселенка відкрила музичний центр для дошкільнят

8

Фото: Надано Лілією Сізон

Для відкриття дитячої музичної студії розвитку треба мати гроші на оренду, музичні інструменти, косметичний ремонт. Першими клієнтами можуть стати знайомі та друзі. Але не варто вкладатись у дорогу рекламу. Найкращий рекламний ресурс – рекомендації інших.

Про це Gazeta.ua розповідає Лілія Сізон з Донецькa. Вона у 2016 році В Маріуполі Донецької області відкрила дитячу музичну студію "Тилли-Милли-Бом".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Танці та подорожі: донеччанин розповів як війна змінила його життя

"У Маріуполі на той час не було центрів творчого розвитку для дошкільнят. Музичні заняття, взагалі, позиціонували як не популярний напрямок. Провела перше заняття у коворкінгу. Мала невеликий набір власних інструментів, - згадує Лілія, - Діти приходили з батьками, разом грали, співали і танцювали. Ми анонсували ще декілька зустрічей, але більшість хотіли б відвідувати повноцінний курс, а не просто разові заняття. А для цього вже був потрібен власний простір".

 

Восени у 2015 році закінчила бізнес-курси від ПРОООН, що фінансувалися урядом Японії. Декілька місяців розроблювала бізнес-план та готувалась до відкриття своєї дитячої студії.

За власні заощадження орендувала та меблювала приміщення. Перший час користувалася невеликим набором музичних інструментів (перкусії). Такий тип інструментів допомагає створити ритмічний акомпанемент та знайомить малюків з різними звуками. У 2016 році до музичної студії "Тілли-Мілли-Бом" прийшли перші учні.

"Для мене було важливо створити такі умови, в яких дітям було б зручно і комфортно, тому закуповувала якісні та безпечні для дітей матеріали та обладнання. Перші клієнти були серед нових знайомих. Відсотків 80 - переселенці з Донецька. Вони шукали такі заняття. Альтернатив у місті не було, - згадує Лілія, - Коли відкривалась, проводила акцію безкоштовного індивідуального заняття. Груп ще не було, не могла нікуди запросити. Разом з дитиною та батьками щось організовували, грали. Загалом, десь 45 таких занять провела. Тільки декілька відмовились через особливості графіку дітей".

 

Лілія практикує Орф-підхід. Це система музичного виховання німецького композитора та педагога Карла Орфа. На заняттях використовує фольклор, коротенькі вірші, пісеньки, танці, з якими діти знайомляться у триєдності: мова, рух, музика. Елементами таких занять є гра в якій заховане навчання. Також використовується ритмізована мова, плескання, притопи та інші жести, імпровізація, елементарна драма. Використовує різні додаткові атрибути та реквізит.

"У цьому році взяла групу з малятами від року. Вони займаються з мамами. Діти у цьому віці підспівують, люблять рухатись та стукати не лише по барабанах, а й по всьому, що звучить, - ділиться Лілія, - У нас є особливе привітання "Тіллі-Міллі-Бом!" по сходинках із тканини і гра "Що говорить барабан". Пісні-ігри обовязково супроводжуємо грою на елементарних інструментах. Іноді, малі на занятті можуть просто пограти з крупами та слухати як співають і музикують мами. В першу чергу, для нас важливо створити унікальне середовище, в якому діти самі долучаються до гри, почнуть підспівувати, дехто говорить свої перші склади чи слова".

Навчає грати в орф-оркестрі, в якому звучать як ударні та шумові, так і інструменти, що мають висоту звучання (ксилофони, металофони, глокеншпілі, блокфлейти). Завдяки грантам вдалось докупити музичні інструменти: блокфлейти, барабани (джембе), укулеле (маленькі гавайські гітари –ред.) та кілька наборів перкусії для найменших учнів. В цьому році купили штабшпілі Studio-49, що створені спеціально для ОРф-Шульверк.

 

"Беру різні вірші або дитячі пісеньки та знайомлю дітей у грі з відчуттям фрази, темпоритму, звуковисотністю, паузами за допомогою різних атрибутів, через рух, - ділиться Лілія, -. Наприклад вірш про павука. Робимо павутинку, з якою діти рухаються по колу. На закінчення кожної фрази павутинка злітає догори чи вниз по тексту, а діти змінюють напрямок руху, таким чином відчувають закінчення фрази. Хтось грає павука, який сидить під павутинкою і озвучує шейкером плетіння. "Маленькі мушки" з кульки, хустинки потрапляють в павутинку в кінці пісеньки на певний склад. Це виховує навичку починати і закінчувати разом гру в оркестрі. В кінці павучок танцює під супровід ударних або ритмічний акомпанемент шумових інструментів. Щоб вийшла пісенька, використовуємо покрокову дидактику. У кінці заняття маємо невеличку театральну сценку з одного віршика, в якому діти актори, співаки, танцюристи та музиканти".

Зараз є 5 груп по 6-8 дітей у кожній. Найстарші групи відвідують діти від 4 років до 7 років.. Окремо займається з дітьми із різними психологічними особливостями. Заняття тривають 60 хвилин. Абонемент на 8 занять коштує 480 гривень.

 

"На заняттях даємо повну свободу, створюємо атмосферу для вільних експериментів. Звичайно, є комплекс обов'язкових правил, є елементи, які слід повторювати за мною. Але немає теорії, тільки практика та гра. Дитина має отримувати задоволення, бути радісною, бути собою. Тільки тоді буде готова вчитись, - ділиться Лілія, - Заняття будуються за принципом "вдих-видих". Після активних вправ даю спокійні. Тоді діти не втомлюються. Найцікавіше починається після заняття. Навіть найменші беруть різні інструменти та пробують грати. Іноді ввечері затримуємося і музикуємо з батьками".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подружжя з Донецька створює унікальні костюми роботів

Про себе розповідає у соціальних мережах у групі "Студия увлекательного музицирования Лилии Сизон "Тилли-Милли-Бом". Зазначає, що найкраще працює сарафанне радіо. Оплачувала рекламу на білгборді, але по ньому прийшла тільки одна людина.

"Важко з приміщенням, ми дуже шумні сусіди. Але орендувати окреме, не у якомусь будинку, поки не можу. У Маріуполі, на жаль, дуже дорога оренда та дуже низькі ціни на послуги. Вартість абонементу у нашій студії у половину менша, ніж у Києві чи інших великих містах, - розповідає Лілія, - Багато грошей треба на обладнання, інструменти та навчання. Відвідую спеціальні орф- курси в Україні та за кордоном".

 

У майбутньому Лілія мріє про велику студію, де навчатиме дітей музиці, танцю та креативному руху, невід'ємному елементу орф-підходу, театральному та образотворчому мистецтву.​​​​​​​

"Хотіла б розширитись. Але велика проблема з викладачами, не можу знайти спеціаліста. Треба, щоб людина мала не лише фахові знання, але й навчалася орф-підходу, була закохана у свою справу та любила дітей, цікавилася психологією розвитку дитини та могла подати матеріал у ігровій формі, - ділиться Ліля, - В педагогічному училищі нам говорили, що вчитель музики має бути мета професіоналом та володіти різними інструментами і методиками. Мій фаховий інструмент - фортепіано, знайома з баяном, акордеоном, сопілкою, та домброю. Після того, як є певні основи легше освоїти інші інструменти, зараз на заняттях більше співаю та граю на блок-флейті".

 

Лілія Сізон за фахом музичний педагог, психолог. У Донецьку працювала у дитячих центрах з дошкільнятами. Проводила театральні ігри, навчала ритміці, також почала практикувати навчання музиці за унікальною німецькою системою – Орф-Шульверк. У 2014 році переїхали у Маріуполь. Туди перевели працювати чоловіка.

×