Анатолій Засоба з Криму після переїзду до Києва створив та Керує суспільною організацією "Кримська діаспора".
"Ми поки що комплексуємо щодо своєї української мови, але намагаємося краще її освоїти. Для нас - вихідців із Криму чи Донбасу - українська мова в якомусь сенсі - іноземна мова. Коли починаємо говорити українською, для нас вкрай важливо говорити бездоганно. Бо, перш ніж стати європейцями, ми мусимо стати українцями. Тоді як місцеві жителі можуть собі дозволити деякі помилки і навіть суржик", - розповідає Андрій Засоба в інтерв'ю fakty.ua.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Художник з Криму три роки живе у підвалі багатоповерхівки
За словами Анатолія, після переселення люди поводяться в одних і тих же умовах по-різному.
"Одні освоюють роль жертви. Отримавши кілька разів безкорисливу допомогу, поступово звикають до пасивної ролі: ось я сиджу - все мені допомагайте. Звичайно, людина, яка посіла повністю горизонтальне положення, втрачає здатність піклуватися про себе.
Є й інший тип - герої. Вони, навпаки, віддають себе людству, не чекаючи нічого взамін. Але в такій ролі довго не протримаєшся. Правильною є збалансована модель поведінки, в якій людина може прийняти допомогу, однак готова і сама надавати її тим, хто потребує".
Близько 20 відсотків тих, хто пройшов через "Кримську діаспору", працюють підприємцями.
"Взяти кредит для переселенців з півострова майже неможливо. Адже відповідно до закону "Про вільну економічну зону "Крим", прийнятому 2014 року, всіх громадян з кримською пропискою вважають нерезидентами. Тому банки майже не ведуть роботи з кримчанами. Правда, нам вдалося досягти компромісного рішення з головою Національного банку Валерією Гонтаревою про те, що кримчан з довідкою переселенця можуть відновити в статусі резидента України. Це трохи полегшило проблему, але не зняло її зовсім. Наприклад, на даний момент банківські рахунки "Кримської діаспори" заблокували через те, що я як голова цієї громадської організації маю кримську прописку".
Також чоловік заснував власний бізнес - пекарню "Цікава". Спільно з ветераном АТО Русланом Поповим організовує підприємство з індивідуального пошиття спортивного одягу UA force ("Українська сила"). У Криму Анаталій також мав власний бізнес.
"У мене була найбільша в Криму студія з організації свят. В останні роки ми непогано заробляли і незадовго до окупації купили квартиру. Правда, пожити в ній не довелось. Переїзд із знімною квартири відбувся 8 березня. Кілька днів ми провели серед коробок з речами, а 15 березня були вимушені залишити Севастополь, - каже Анатолій. - Зараз бізнес поволі зростає. Починали ми з денною каси в 400-600 гривень. Зараз в середньому виторговуємо по 2 тисячі. Та тримати лише одну точку в Києві - нерентабельно. Для того, щоб зробити підприємство більш ефективним, потрібно розширюватися. Восени я планую відкрити ще дві точки. А до кінця року, якщо все буде в порядку, доведемо кількість "Цікавих" до п'яти".
Переселенка Анна Молодцова створила арт-студію "Окунись в радугу", навчає виготовляти хенд-мейд вироби та заробляти на них. Жінка жила в екопоселенні біля Дебальцевого. З початком війни на Донбасі переїхала у місто Сміла Черкаської області.
3 
1865
Коментарі