Італійські лікарі зробили спробу кількісно оцінити взаємозв'язок між психологічними властивостями особистості та ймовірністю інфаркту міокарда.
Хвилювання і стрес, безумовно, впливають на роботу серця. Але при цьому ніхто не займався визначенням чіткого кількісного зв'язку між психологічним станом і серцево-судинними ризиками. Зазвичай рекомендації для хворого закінчувались фразою "поменше хвилюватися". Італійські лікарі провели довгострокове дослідження, що мало на меті оцінити вплив психологічних чинників на стан серця; про результати своїх досліджень вони повідомили на черговому з'їзді Європейського кардіологічного товариства.
У дослідженні взяли участь 228 хворих, госпіталізованих у період з 1990 по 1995 рік з інфарктом міокарда. Перед випискою кожен з них пройшов психологічні тести для складання індивідуального портрета особистості; оцінювалися такі риси, як екстравертність, рівень тривожності, дратівливість, відповідальність, чутливість, ступінь самовладання, схильність до обсесивної поведінки і т. п. Протягом наступних десяти років люди, що пережили інфаркт, знаходились під постійним спостереженням лікарів, які відзначали зміни в їхньому стані. За цей час було зареєстровано близько 50 повторних серцевих нападів різної тяжкості. Вкінці всі історії хвороби були проаналізовані з використанням статистичних методів, з урахуванням таких даних, як стать, вік, психологічні та клінічні чинники.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інфаркт частіше стається у чоловіків
У сухому залишку виявились два психологічних фактори, які дозволяли з найбільшою точністю передбачити, чи будуть у людини в подальшому проблеми з серцем чи ні. Це дратівливість і чутливість до стресу. Кожному з цієї пари було присвоєно якесь граничне числове значення, і якщо індивідуальний показник перевищував його, то ризик нового серцевого нападу різко зростав. У перекладі на відсотки це означало, що недратівливі та стресостійкі пацієнти до 78,5% випадків жили без повторного інфаркту. Їх товариші по нещастю, схильні до негативних емоцій, лише в 57,4% випадків не мали складніших проблем з серцем.
Дратівливість і гнів мають цілком визначену біологічну функцію: гнів мобілізує ресурси організму й допомагає подолати перешкоди. Але з ускладненням соціального життя гнів часто працює вхолосту, просто підвищуючи безсилля, образу, чутливість до зовнішніх обставин. Нерідко він маскує пригнічений емоційний стан, душевний біль, смуток і т. д. При поєднанні певних факторів він може мати руйнівний вплив на серцево-судинну систему, підтримуючи несприятливу гемодинаміку і зміни в ендокринній системі. Не кажучи вже про те, що дратівливість і стрес позначаються на способі життя, "примушуючи" зловживати алкоголем і курінням.
2 
1
Коментарі