Полтавський майстер Володимир Маркар'ян виготовляє пряничні дерев'яні форми, які виникли ще за часів Київської Русі. Його роботи представлені на виставці у столичному Музеї Івана Гончара.
"Традиція пряничних дощечок прийшла до нас зі Сходу. Були популярними на Київській Русі. Перші згадки про них датуються Х-ХІ століттям. На той час не було цукерок, цукру. Люди підсолоджували їжу медом. Робили медові пряники. На кожне свято це були головні солодощі", - розповів Gazeta.ua Володимир Маркар'ян. Різьбленням форм займається з 2008 року.
Головна особливість тіста для форм - вміст меду. Він надає пластичності прянику і візерунок не зникає до початку випічки.
"Пряничний рецепт в давні часи був секретом, - пояснює майстер. - Дерев'яна форма коштувала дорого на той час. Зустрічається інформація, що могли корову поміняти на дощечку з оригінальним складним візерунком. Якщо пряничний цех купував форму, ставав монополістом на своєму ринку".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Діти-пряники – у мережі новий святковий тренд
Найчастіше пряничні дощечки роблять з листяних порід дерев - горіха, липи, груші.
"Горіх має гарну міцність. Липа - доступна порода і податлива. Найбільш подобається груша. Має гарний темний колір. Однак найвибагливіша. Перед виготовленням пряничної форми, дерево потрібно висушити. Груша сохне майже 30 років. Водночас її структура дозволяє наносити складні дрібні візерунки".
Одна дощечка коштує від 280 грн. Сьогодні їх закуповують на київських та полтавських підприємствах з виготовлення пряників.
Виставка триватиме до 22 січня.
Родина заступника посла США створила із пряників зменшену копію львівської площі Ринок. Над будиночками з імбирних пряників і печива працювали майже місяць.
2 
1
Коментарі