Перша дитяча коляска була створена в 18 столітті в Англії. Вона мала вигляд міні-воза, якого запрягали у поні або козу. Була надто дорога, для бідних така річ була ще понад 100 років не доступна. Пізніше дизайн коляски змінили. Але була надто висока і нестійка. Через відсутність ручок, її треба було тягнути за собою. І лише в кінці 19 століття до коляски приєднали ручку. Вона була позаду. Це додало конструкції керованості. Коляска ззовні була схожа на дорослий екіпаж, виготовлена з дерева або плетена. В ній дитина могла лише сидіти, тому возили з шестимісячного віку. Згодом почали виготовляти реверсні коляски, колеса могли розвертатися навколо своєї осі. А місце для дитини можна було переставляти, щоб вона могла дивитися вперед або назад.
Першим конструктором коляски називають англійського ландшафтного архітектора Уїльямома Кента. Його про це попросив один із герцогів, у якого було шестеро дітей. Модель коляски Кента поширилася серед вищих верств Європейського суспільства. Але справжня мода на коляски виникла в 1840 році з легкої руки королеви Вікторії. Вона мала дев'ятеро дітей і настільки їх любила, що хотіла особисто прогулюватися по королівському парку. Тягати коляску за собою допомагали няні. Назви моделей колясок того часу відбивали їх привілейованість: найпопулярнішими були моделі "Герцогиня" і "Принцеса".
В 1883 році з'явилися коляски із ручкою ззаду. Але коляска була настільки мілкою, що сидячі діти часто випадали. І лише в кінці 19 століття коляски у стилі "екіпажу" замінили колиски на колесах. Спочатку колеса були суцільнолиті із рамою. Це не дозволяло їм повертатися окремо. Так тривало шість років, поки не винайшли конструкцію, щоб кожне колесо окремо поверталося на 360 градусів. Коляска вважалася як вид транспорту, тому було заборонено возити по тротуарах. А згодом поліція наполягла, щоб коляску обладнали червоними і білими ліхтарями. Власники таких "автоколясок" почали вимагати від нянь разом із рекомендаціями і водійські права. Але невдовзі через велику загазованість вулиць коляски було витіснено в парки і сквери.
Після Першої світової війни коляски зазнали деяких змін. Вони стали значно нижчими. У них з'явилися підніжки, "кошик" для дитини став значно глибший. Дерев'яні і плетені стінки коляски замінили брезентом. Колеса "одягли" у гуму. Дорогі мідні шарніри почали виготовляти із більш дешевого матеріалу – хрому. Починає з'являтися все більше компаній з виробництва колясок. У 1930 році коляски виготовляли вручну, за допомогою найпростіших інструментів. Виробники про свою продукцію отримували тільки позитивні відгуки.
Через 10 років модель коляски мала красиво вигнуті дуги і білий сталевий корпус. Для обтягування верху використовують синтетичні тканини, які не пропускають воду. Суцільнолиті колеса замінили із спицями. Їх можна було знімати й одягати. Згодом винайшли більш легку коляску для прогулянок, вона була із алюмінію. Конструкцію легко можна було привести в компактний вигляд. Починаючи з 1950 року виготовлення колясок було значно здешевлене. Вони стали доступні будь-якій сім'ї, навіть із невеликим достатком.
У Радянському Союзі коляски були дефіцитом. Нову можна було купити лише по великому "блату". В ній виростали всі діти сім'ї. Вжиті перепродували родичам або знайомим, здавали у "комісійний" магазин. Вітчизняні були обтягнуті шкірозамінником, закордонні – водонепроникною велюровою тканиною. Найчастіше німецькі, червоного або синього кольору із в тон приєднаною на ручці парасолькою. Внизу між колесами найчастіше був "кошик", туди можна було ставити сумку. Коляску після дитини інколи використовували на дачах, звозили з ділянки зібрані овочі.
3 
35413
Коментарі