Львів'янин Ігор Замлєлов разом зі своєю безпородною собакою Ладою об'їздив усю Європу. На прохання кореспондента Gazeta.ua він розповів про пригоди, які траплялися з ним і його собакою під час мандрівок.
"З Ладою почав подорожувати 5 років тому. Тоді разом з дружиною збиралися їхати в Болгарію. Спочатку думав не брати з собою Ладу. Та тільки сказав їй про це, вона залізла під стіл і закрила очі лапами. Вилізла лише тоді, коли поміняв своє рішення. Про нього не шкодував. Вже на морі зрозумів, що не міг би купатися і засмагати, знаючи, що вдома без мене сумує Лада. Під час перетину кордонів чіпляються лише українські прикордонники. Всі документи у мене правильно оформлені. Як тільки наші прикордонники їх беруть у руки, їхні очі стають сумними — бачать, що немає до чого причепитися. Починають задавати дурні запитання, питати, для чого брав ці довідки, коли міг просто дати їм хабар. На інших кордонах проблем ніколи не виникало.
У Венеції пливли на кораблі. Взяв два квитки по 13 євро — собі і дружині. Коли піднявся на борт, спитав капітана, чи треба брати квиток на собаку. Він сказав: "Собаки подорожують на моєму кораблі безкоштовно. Сам маю двох собак, яких просто обожнюю. Без них навіть з порту ніколи не виходжу".
Якось зупинилися в гірському притулку "Chata Zamkovskeho". Вночі Лада разом з двома собаками господаря почала сильно гавкати. Ми виглянули у вікно, а там впритул до будівлі підійшов бурий ведмідь. Якби не собаки, він непомітно міг би пробратися всередину і хтозна, чим би ця історія тоді закінчилася.
Лада двічі була на Говерлі. Залюбки туди виходить разом зі мною. Всі свої речі носить з собою. Має на спині спеціальний рюкзачок. Там завжди є мисочка для води. Нею можна зачерпнути води із кожного гірського струмка.
Майже всю зиму працював з нашим туристичним інвентарем. Пошив нове спорядження для здійснення наших планів у наступних туристичних походах. Для Лади пошив спеціальну альпіністську обв'язку для парашутистів. Вирішив зробити її після того, як натерпівся страху минулого року під час походу словацькими Високими Татрами. Моя собака йшла за мною по скелям в сніжну погоду, в дощ і вітряну погоду. Тоді постійно молив Бога, щоб вона не зірвалася вниз. Тепер такого страху не відчуватиму, бо обв'язка вже готова. Подорожую на своїй машині ДеуСенс 2006 року випуску. Лада займає все заднє сидіння. Засинає лише тоді, коли поряд є хоча б якась моя річ. Зазвичай, кладу їй свою куртку."
7 
1
Коментарі
7