"Цей одяг пошитий виключно з натуральних тканин. Сукня фарбована мареною, щоб мала ніжно-рожевий відтінок. На мені повсякденне вбрання дружини заможного давньоруського воїна, - розповідає 19-річна Юлія з рівненського клубу історичної реконструкції "Лодь". – На заможність вказують шість срібних кілець, які нашиті на шкіряний головний обруч. Прості жінки носили мідні прикраси".
У першу неділю вересня дівчина з друзями приїхала на фестиваль до історико-архітектурного комплексу в селі Пересопниця на Рівненщині, де було написане Пересопницьке Євангеліе. У давнину це було велике княже і торгове місто з достатньо високим, як на ті часи, рівнем життя.
Реконструктори розважають туристів у дерев'яній імітації княжої садиби ІХ-ХІ століття. 23-річний Віталій Щепанський грає на козі – музичному інструменті, що нагадує скрипку з трьома струнами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під Львовом билися дивізійники СС "Галичини" з радянськими військами
На ногах у хлопця саморобні шкіряні черевики на зав'язках. Вбрання легке і водночас тепле – лляна сорочка та штани й вовняні свита, капюшон та плащ. Зверху на капюшон Віталій одягає шолом, який блищить на сонці.
"Тоді ж не існувало такого великого гардеробу, як у сучасної людини. Тканини виробляли небагато, тому її економили і одяг служив людям по кілька років, - каже реконструктор. – На шкіряному ремінці маю кілька прикрас-пряжок у формі ведмежих голів. А до пояса причеплений ніж та пісковик – спеціальний камінь для заточки леза".
У місцевому музеї на першому поверсі діє виставка прикрас, які цього року розкопали на території історичної Пересопниці. Деякі з них знайшли археологи, а інші - прості селяни, які обробляли свої городи.
Виставка давньоруських прикрас займає кілька полиць. В основному це браслети, сережки, пряжки та фібули – шпильки, якими застібали плащі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Черкаси пригнали БТР та кетчупом "малювали" поранення в бою
Прості жінки носили керамічні, скляні та мідні буси та кільця, а заможні – срібні та позолочені. Янтар тоді привозили з берегів Балтійського моря, бо про поклади бурштину на Поліссі слов'яни ще не знали.
Популярними кольорами скляних намистинок були голубий, синій, чорний та зелений. Керамічні були коричневими з жовтим або білим візерунком.
"Сережки у правому вусі носили виключно чоловіки, - розповідає науковий співробітник музею Оксана Жарська. – Жінки не проколювали мочки, а вплітали кільця у волосся біля скроні, потім це пасмо заплітали у зачіску. Вже до кільця чіпляли сережки, часто менші або більші кільця з трьома намистинками. Були й сережки-лунниці, які формою нагадують півмісяць - це один з жіночих символів".
Дівчата заплітали волосся у коси, а заміжні жінки повністю ховали його під наміткою. Показатися на людях з розпущеним волоссям вважалося непристойним. Зачіску під намітку жінка робила раз на 2-3 тижні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Львові Січові Стрільці і вояки УНР стріляли у поляків (ФОТО)
На шиї і жінки і чоловіки часто носили гривни – металеві скручені напівобручі. Тільки жіночі прикраси робили легшими та тоншими, а для воїнів гривна була ознакою благовоління князя або платою за вірну службу.
"Воїн носив свою гривну з гордістю, її не можна було продати чи передарувати. Так само в радянські часи дарували іменні годинники – як відзнаку для кращих", - додає Оксана Жарська.
Плащі трималися на плечах завдяки застібкам-фібулам. Вони могли мати будь-яку форму – на півмісяця, трикутну, круглу. До пояса жінки чіпляли гребінець, а чоловіки - ножі.
Жіночі браслети з металу інколи кували у вигляді змії – у знайдених екземплярах добре помітні голови з очима. Такі прикраси називали "змійовиками" і вважали оберегами.
2 
1
Коментарі
3