Вода зберігає у своїй структурі дані про все, що відбувається навколо неї, про всі речовини, які вона омиває, доводить професор Пенсильванського університету в США Рустам Рой. Причому її хімічний склад — Н2О — від цього не змінюється. Мовляв, вода поводиться як жива субстанція, що має пам"ять.
Професор розповідає, що 1956 року в одній із секретних лабораторій у Південно-Східній Азії розробляли зброю масового знищення. Усі учасники засідання, що проходило в цій лабораторії, потрапили до лікарні з гострим харчовим отруєнням. Розслідування зайшло у глухий кут — науковці нічого не вживали, окрім води з графинів на столі. Її перевірили й не знайшли в ній жодних сторонніх речовин. У звіті так і написали: "Причиною отруєння стала вода". Рой вважає, що рідина "сприйняла" негативну енергію розмов про зброю, і пояснює, як вона стала отруйною.
— Молекулярна структура — це алфавіт води. Ви можете скласти з нього речення і змінювати це речення, — стверджує професор. — Молекули Н2О групуються у кластери, або асоціати, як називають їх учені. Кластери утворюються між ядрами водню одних молекул та електронними "згущеннями" біля ядер кисню інших. За своєю структурою вода — це конфігурація кластерів, яка може бути різною залежно від того, в яких умовах вона перебувала. Кожний кластер має 440 тисяч інформаційних панелей, що відповідають за різноманітні види взаємодії з навколишнім середовищем. Це нервова система води, яка сприймає все, що її оточує.
Багато людей недарма вірять, що можна вилікуватися від недуг, випивши з цілющого джерела, вважає Рустам Рой. Ця вода, мовляв, є чистою від впливів усіляких сторонніх речовин. Тоді як на кластерну структуру рідини, скажімо, з водогону вкрай негативно діють металеві труби.
Коментарі