У червні в Лондоні продадуть 33 листи та 15 рукописів Альберта Ейнштейна, яких раніше ніколи не публікували. Автор теорії відносності написав їх між 1933-м та 1954 роками — у не найкращі для себе часи. 1933-го Ейнштей виїхав з фашистської Німеччини до Прінстона, штат Нью-Йорк. Усі роки аж до смерті у 1955-му вчений присвятив відкриттю нової теорії, ще більш універсальної, яка об"єднала б усі галузі фізики.
Досі документи, які виставляють на продаж, були у приватній власності сім"ї колишнього учня та помічника Ейнштейна математика Ернста Габора Штрауса. Він був одним із тих, кому історики науки приписували доленосний вплив на свого вчителя.
— Усі думають, що Ейнштейн був математичним генієм, але це не так, — розповідає Девід МакМаллан, фізик з університету британського міста Плімут. — Ейнштейн використовував Штрауса та багатьох талановитих математиків ще на початку своєї кар"єри. Математична віртуозність учня забезпечила каркас для Ейнштейнового бачення Всесвіту.
Документи можуть підтвердити або спростувати міркування МакМаллана. Принаймні у кількох листах із переписки Штрауса зі знаменитим фізиком можна відстежити наукову суперечку, де Ейнштейн врешті-решт визнає правоту Ернста. Більше того, іноді вчитель виглядає настільки невпевненим, що це аж зворушує. Тому охочим дізнатися більше про великого вченого доведеться викласти чималу суму — півтора мільйона доларів.
Родина Ернста Штрауса продає листи та рукописи разом. Бо не хочуть, щоб цінні документи розпорошилися по різних покупцях. Штрауси навіть пропонували колекцію Єврейському університетові в Єрусалимі, де зберігається найбільше робіт Ейнштейна. Але там не змогли зібрати таку велику суму.
Рукописи цінні не тільки своєю унікальністю. З них можна дізнатися більше, ніж було відомо досі про останній період життя Нобелівського лауреата. А фізики сподіваються знайти там начерки Ейнштейнових ідей, які при подальшій розробці можуть вилитися у нові геніальні теорії.
Є в рукописах і кумедні моменти. Наприклад, фокус на картах, обрахований за допомогою математичних рівнянь. Або нарікання університетського професора на студентів, яким він змушений був викладати свою теорію відносності.
1 
1
Коментарі