Персональними комп"ютерами та музичними MP3-плеєрами, які вміщують великий обсяг інформації, світ завдячує французові Альберту Фера, 69 років, і 68-річному німцеві Пітеру Ґрюнберґу.
Ці вчені 1989 року, хоч і не працювали разом, майже одночасно описали ефект гігантського магнетоопору (ЕГМ). Відкриття дозволило в тисячі разів збільшити щільність запису інформації на комп"ютерні жорсткі диски. Цього року за своє досягнення обидва вчені отримають Нобелівську премію в галузі фізики.
Фера і Ґрюнберґ запропонували новий тип запису інформації, при якому чергуються намагнічені та ненамагнічені ділянки жорсткого диску. Завдяки цьому в останні 10 років ємність звичайного комп"ютера зросла в 50 разів — із 10 до 500 Гб. Ґрюнберґ запатентував винахід і отримував за нього гроші відтоді, як 10 років тому надійшов у продаж перший комп"ютерний вінчестер, зроблений за їхньою з Фера технологією.
Про присудження Нобелівської премії Пітер Ґрюнберґ дізнався в офісі:
— Я сидів собі і працював, аж мені подзвонили на мобільний телефон. Зв"язок був такий жахливий, що пройшло хвилин десять, перш ніж я почув слово Стокгольм і все зрозумів.
Пітер Ґрюнберґ народився в чеському місті Пільзені. Після війни родина переїхала до Німеччини. Учений спочатку працював у Канаді, потім повернувся. Одружений, має трьох дітей. Однак наукою займається лише його молодша донька Анна. Старші син та донька присвятили себе сім"ям.
Альберт Фера народився в містечку Каркасон на півдні Франції. У молоді роки активно займався спортом і навіть входив до любительської збірної з регбі. Зараз він захоплюється серфінгом. Каже, підтримує форму, щоб була сила для нових відкриттів. Нині працює в Паризькому університеті.
Разом із премією вчені отримають $1,5 млн. Фера планує купити дім на березі моря, а Ґрюнберґ хоче більше подорожувати світом, відвідувати конгреси та конференції.
Нобелівську премію з медицини та фізіології отримають італієць Маріо Капеккі, 70 років, британці Олівер Смітіс, 82 роки, і сер Мартін Еванс, 66 роки. Вони ніколи не працювали разом. Однак майже одночасно описали метод впливу на мишачі гени, який може допомогти вилікувати багато смертельних хвороб.
Методика полягає в тому, щоб цілеспрямовано вносити мутований ген у клітини піддослідного організму. Він викликає патологічні зміни, і вчені отримують хворих мишей. Еванса цікавили тварини з раком грудей, Капеккі займався серцевими захворюваннями та хворобою Альцгеймера, а Смітіс — гіпертонією.
Учені виявили генетичне походження багатьох хвороб і змогли лікувати мишей, впливаючи на мутований ген. Цей спосіб вони вважають прийнятним і для людей. Генетичний код людини набагато складніший за мишачий, тож метод Капеккі, Смітіса та Еванса ще потрібно доопрацювати. Перші результати своєї роботи вони опублікували ще 1989 року, проте на сьогодні в генній інженерії ніхто не просунувся далі.
Нобелівським лауреатом із хімії цього року став 71-річний німець Ґерхардт Ертль. Із другої половини 70-х років по сьогодні він є лідером у галузі дослідження хімічних реакцій на поверхні твердих тіл.
Еванса цікавили тварини з раком грудей
Першим їх відкрив німець Фріц Габер, за що 1918-го також отримав Нобелівську премію. Ертль описав ці процеси і знайшов їм практичне застосування. За рахунок його досліджень, запустили сучасне виробництво напівпровідників і чипів, які стоять у кожному комп"ютері.
Досліди Ертля дозволили також пояснити деякі процеси, пов"язані з глобальним потеплінням. Учений виявив, що реакції фреона, який називають убивцею озонового шару, проходять саме на поверхні твердих тіл. У цьому випадку ними є мікроскопічні кристалики льоду високо в атмосфері.
Учених нагородять 10 грудня, в день, коли 1896 року помер Альфред Нобель.
3 
35413
Коментарі