На Вознесіння випікають печиво "драбинки"

У понеділок, 14 травня, під час служби в храмах згадують священномученика Макарія, митрополита Київського.

1497 року його вбили татари. Він якраз проводив богослужіння у селі Стриголові на річці Вжище (зараз Гомельська область, Білорусь). Тіло Макарія перевезли до Володимирського собору. Там його мощі лежать і до сьогодні.

Вознесіння Господнє (Вшестя) святкують у четвер. Свято випадає на сороковий день після Пасхи. Вважається, що саме тоді Бог забрав Христа на небо. До цього після воскресіння він ходив по землі. За Євангелієм, у цей день Ісус став невидимим для ока, однак ще ближчим до серця.

До Вшестя ще можна вітатися словами "Христос Воскрес!". Після свята це забороняється. У храмах ховають плащаницю.

На свято готують обрядове печиво у формі драбинок — щоб Син Божий міг піднятися на небо. Крім того, печуть поминальні Паски та фарбують крашанки. Із ними йдуть на могили родичів.

Селяни обходять посіви та качають на них крашанки на добрий урожай. Вважається, що на Вознесіння озимі починають викидати перші колоски. До свята намагалися усе посіяти та посадити.

У п"ятницю у церквах моляться до Ікони Божої Матері "Чаша, яку не можна випити". Вважається, що вона зцілює від недуг, особливо алкоголізму та наркоманії. Сам образ знаходиться у монастирі міста Серпухова, що неподалік Москви.

На ньому Марія підняла руки для молитви. Перед нею у чаші стоїть маленький Ісус. Він теж молиться. Біля ікони ніколи не гасне лампадка. Парафіяни кажуть, що вогонь підтримують молитви.

Преподобного Антонія Печерського згадують у неділю. Його вважають засновником Києво-Печерської лаври та "батьком монашества". Народився він у містечку Любечі неподалік Чернігова у 983 році. Як звали святого в миру, невідомо. З 1028-го він поселився в печері на березі Дніпра. Його приклад почали наслідувати інші ченці.

Помер затворник приблизно у 1072–1073 роках. Його мощі досі не відкриті.

×