6 серпня, понеділок — літнього Бориса й Гліба. Вони були синами князя Володимира Великого. 1015 року їх підступно вбив старший брат Святополк Окаянний, який захопив київський престол. Мученики Борис і Гліб були першими православними руськими святими, канонізовані ще за правління Ярослава Мудрого.
До цього свята намагалися скласти зібране збіжжя в копи. Робили обжинки — урочисте завершення жнив. На ниві залишали "бороду" — жмуток невижатих колосків, зв"язаних червоною стрічкою й прикрашених квітами. До неї приспівували: "Оце тобі, борода, хліб-сіль і вода". Качалися по полю, щоб не боліла спина й наступного року легко було жати. Зерном із обжинкового вінка починали сіяти озимину: "Борис і Гліб сіють ранній хліб".
7 серпня, вівторок — Успіння святої Ганни, матері Пресвятої Богородиці. За цим днем передбачали: яка погода до обіду, така буде зима до грудня, яка по обіді — такою буде друга половина зими. Дощ цього дня віщував снігопади, холодний ранок — сувору зиму.
9 серпня, четвер — святого великомученика й цілителя Пантелеймона. Син багатого язичника з міста Нікомидія, був придворним лікарем імператора Максиміліана. Увірувавши в Ісуса Христа, отримав ім"я Пантелеймон, що означає "всемилостивий", і почав зцілював хворих молитвою. 305 року прийняв мученицьку смерть за Христову віру.
За народними спостереженнями, у цей час наступає період гроз, тому Пантелеймона називали Палієм або Паликопом. Вважалося, що тому, хто працює цього дня в полі, Пантелеймон запалить блискавками копи. "Що Ганна нажне, то Паликіп спалить".
10 серпня, п"ятниця — Смоленської ікони Божої Матері, однієї із головних святинь православної церкви. Ця ікона була привезена до Києва з Візантії й отримала назву Пирогощі. До неї зверталися з молитвою про перемогу над ворогами. У літописах і "Слові о полку Ігоревім" згадується церква святої Богородиці Пирогощі на Подолі, де перебувала ікона. Згодом її було перенесено до російського міста Смоленськ.
У народі Смоленська ікона шанується як хранителька людей, худоби й будівель від пожежі. Свято також вважається "громовим". На нього заборонялося працювати, особливо складати скирти, возити збіжжя. Щоб вберегти врожай від пожежі, біля скирт закопували шкаралупи свячених крашанок, кістки великоднього поросяти: "Палій пале, а Смоленська смаже".
11 серпня, субота — мученика Калинника, страченого за віру в ІV cт. Тумани цього дня віщують гарний урожай вівса й ячменю. "Грозовий серпень — на довгу й теплу осінь".
12 серпня, неділя — Івана-Воїна, Сили й Силуяна. Служать молебень Іванові-Воїну за щасливе повернення додому мандрівників. Щоб упізнати злодія, в церкві біля ікони Івана ставили цього дня свічку, перевернуту догори. Вірили, що злодій буде мучитися й сам зізнається у скоєному. "На Силу й Силуяна — жито сильно п"яно", тобто збіжжя у недбалого господаря перестигло й хилиться до землі. За народними прикметами, озимина, посіяна цього дня, "буде в силі, вродить сильно".
8 
35413
Коментарі