Компанія "Мантара Холдинг" вітає ініціативу уряду розібратися зі скандальним продажем підприємства "Луганськтепловоз". Готова надати всю необхідну інформацію стосовно конкурсу. Однак їй не йдуть назустріч.
Відкрите акціонерне товариство "Холдингова компанія "Луганськтепловоз" — найбільше підприємство України, що спеціалізується на виготовленні магістральних вантажних тепловозів, електропоїздів постійного і змінного струму, дизель-поїздів із локомотивною тягою. 3 травня 1896 року його заснував німець Ґустав Гартман, і за чотири роки виготовили перший паровоз. Зараз, окрім тепловозів, дизель-потягів і електровозів понад 40 модифікацій, підприємство виготовляє вагони, обладнання для депо, гірничошахтне устаткування, плаваючі транспортери тощо. Сучасний "Луганськтепловоз" — це унікальний господарський комплекс, до якого входить головне підприємство, сім дочірніх і сім відкритих акціонерних товариств.
15 червня 2010 року Фонд державного майна виставив на продаж 76,001% акцій товариства "Луганськтепловоз". Мінімальна вартість становила 400 млн грн. Участь в аукціоні взяли дві компанії: російський "Брянський машинобудівний завод" і товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об"єднання імені Фрунзе". Перша запропонувала 410 млн.
Аукціон почали з цієї цифри. Сумчани не схотіли давати більше. Організатор пропонував підняти ціну на крок — до 414 млн грн, та обидва товариства відмовилися. Зрештою "Луганськтепловоз" продали росіянам.
Організатор пропонував підняти ціну на крок — до 414 мільйонів, та обидва товариства відмовилися. Зрештою "Луганськтепловоз" продали росіянам
"Брянський машинобудівний завод" входить до російського "Трансмашхолдингу", який контролюють мультимільйонер Іскандер Махмудов і державний концерн "Российские железные дороги".
Українських урядовців такі торги обурили. У Кабміні називають їх нечесними. Перший віце-прем"єр-міністр Андрій Клюєв припускає, що компанії змовилися:
— Зараз в уряді розглядаємо питання, чому під час торгів не зробили жодного кроку. Була стартова ціна, ніхто нічого додатково не дав. Це схоже на змову. Ми все з"ясуємо. Схоже, дві компанії вийшли на торги і домовилися, хто купить.
В аукціоні хотіла взяти участь ще й компанія "Мантара Холдинг". Вона подала заявку та всі необхідні документи. Їх прийняли. Перед аукціоном представники компанії не раз зверталися до Фонду держмайна. Просили повідомити, чи не відмовляють їм у торгах. Ті нічого не відповідали.
— 8 червня конкурсна комісія розкривала конверти з документами компаній, які подали заявку, — каже представник "Мантара Холдингу" В"ячеслав Дерішев. — Наш юрист там теж був. Комісія переписала всі документи, які ми надали, і нічого не сказала. Ніяких рішень не прийняли. Нашому юристу не повідомили — допустили нас до аукціону чи ні. Сказали тільки, що повторно подати заявку ми не зможемо.
Увечері 14 червня, напередодні аукціону, до "Мантара Холдинг" надійшов лист. Фонд держмайна повідомляв, що до завтрашніх торгів компанію не допускають. "Мантара Холдинг" не встиг зреагувати.
— А голова Фонду держмайна Олександр Рябченко в ефірі одного телеканалу заявив, що нашу компанію повідомили про недопуск за шість днів до проведення торгів, — обурюється Дерішев. — Це неправда. Ми хочемо, щоб він це спростував, бо нас повідомили напередодні ввечері.
Компанія "Мантара Холдинг" вимагала спростування. 18 червня офіційно звернулася до ФДМУ. Однак той поки що не відреагував.
У листі, що його підприємство "Мантара Холдинг" надіслало до Фонду державного майна, йдеться, що повідомлення про недопущення вони отримали 14 червня. У ньому зазначалося, що так вирішила робоча група 8 червня. Причиною вказано пункт 6.9 "Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств". Проте Фонд держмайна не уточнив, яким його вимогам не відповідає "Мантара Холдинг". Конкретні причини посадові особи ФДМУ назвали в засобах масової інформації ввечері 14 червня.
— Із моменту заяви минуло 14 днів, — каже Дерішев. — Цього досить, аби розібратися в помилці. Однак пан Рябченко не спростовує своїх слів.
Представники "Мантара Холдингу" попереджають: якщо голова Фонду держмайна не спростує своєї заяви, то вони подадуть до суду. Вимагатимуть компенсації за завдану їхній діловій репутації шкоду.
3 
1
Коментарі