Другий тиждень 19-річний Володимир Петровський лікується у військовому госпіталі. Він — курсант пожежної роти Львівського коледжу при Академії сухопутних військ. 30 жовтня хлопця побили 15 однокурсників.
— У той день повернувся з відпустки, яку отримав за зразкове навчання. Раптом на мене напали однокурсники, — пригадує Володимир. — Руками та ногами били по голові, копали по спині. Це тривало десь півгодини. Від ударів берцами посиніло обличчя. Кілька разів втрачав свідомість. Коли приходив до тями, знову били.
Петровський навчається на другому курсі, староста групи. Коли керівники коледжу побачили побої, сказали писати заяву на відрахування.
— Три дні мені не надавали медичної допомоги. Забороняли виходити з кімнати навіть у туалет. Хотів сходити в їдальню — курсовий офіцер накрив матами. Друзі таємно приносили булочки та водичку, купували за власні гроші, — говорить курсант. — Відчував, що втрачаю зір. Командирам не зізнавався, що мене побили в коледжі. Боявся їхньої реакції.
До Львова Володимир приїхав із Черкас. Він — сирота. Мешкав з бабусею.
— У коледжі успішних не люблять. Усі мають бути однаковими. А Вова — відмінник, ішов на червоний диплом, — каже однокурсник побитого. Імені просить не вказувати.
1 листопада до Петровського приїхала тітка. Написала заяву у військову прокуратуру. Курсанта госпіталізували. Має черепно-мозкову травму, через яку на 50 відсотків упав зір. Є проблеми з нирками.
— Вова викликав поліцію. Та правоохоронців до нього не пустили. Начальник госпіталю сказав, що самі все владнають, — розповідає 28-річна Олена, знайома хлопця. — Бабуся Вови казала, що до неї приходили батьки одного з курсантів, який брав участь у бійці. Пропонували гроші, аби закрили справу. Вона відмовилася.
Керівництво коледжу ситуацію не коментує.
2 
1
Коментарі