— О моей жизни можно комедию снимать. Было б очень весело, если б не было так грустно. В моей квартире 17 лет живет татаро-монгольское иго. И никто ничего не может сделать, ведь все связаны, — розповідає одесит 76-річний Віктор Ольшевський.
17 років у його квартирі мешкає родина азербайджанців Абасових. Господаря не впускають. Суди різних інстанцій п'ять разів виносили рішення примусово їх виселити, однак сім'я й досі там. Востаннє, наприкінці грудня торік, судовий виконавець відмовився виконувати рішення.
Трикімнатну квартиру в будинку №149/3 на просп. Добровольського Ольшевські отримали від міськради 1971 року. Віктор Броніславович жив там з дружиною Іриною Адамівною, дітьми Світланою та Олександром.
— На початку 1990-х у нас були скрутні часи, — згадує він. — Дочка запропонувала взяти в одну кімнату квартиранта Акіфа Абасова. Він учився в Одеському інституті зв'язку. Ми взяли його, він платив. Жив нерегулярно, по півроку його не бувало, якісь лахи у себе зберігав. 1993-го він закінчив інститут, повернувся у Баку, там одружився, народилася донька. Не знаю як, але на початку 1995-го повернувся до нас. У лютому одружився з моєю дочкою Свєтою, без моєї згоди приписався. Не знаю, як йому це вдавалося, бо ж у Баку в нього були жінка і дитина. У травні розійшлися, але за цей час устиг приватизувати мою квартиру на себе. Я про це все дізнався за рік.
1996-го дружина та донька Віктора Броніславовича виїхали до Німеччини. Чоловік залишився сам. Син Олександр мав свою родину, жив окремо.
— І бувший зять почав вирвані годи влаштовувать, — каже. — У березні 1996-го сюди приїхали його жінка Камалія, дочка, матір, брат. Й усі в мою квартиру. Я до суду тоді подавав, щоб приватизацію визнали незаконною, і до міліції ходив, і в міграційний відділ, бо ж усі без громадянства. Толку — ноль. Мене у хату не пускають, били мене. Повикидали всі мої речі, і все. 2000 року суд прийняв рішення, щоб примусово вселити мене у квартиру. Вселили, але я там пробув 5 хвилин. Абасови кинулися на мене з кулаками. Їх уже там семеро. Віктор Броніславович мешкає у сина Олександра. Каже, заважає — у того тяжкохвора дружина, діти.
— Абасов зареєстрував шлюб зі Свєтою, коли ще був одружений в Азербайджані, — пояснює. — Так само незаконно 1996 року прописав свого брата. Той брат так сам незаконно одружився з майстром жеку, отримав тимчасове посвідчення на проживання. Абасов купив собі українського паспорта. У суді показував документи, що він з 1992 року українець.
2007 року Віктор Ольшевський написав листа до Міністерства внутрішніх справ Азербайджану. Отримав відповідь, що брати Абасови — громадяни Азербайджану. Торік надійшла ще одна відповідь: Акіф Абасов розлучився з дружиною Камалією 2001 року.
Віктора Ольшевського підтримують колишні сусіди. Але не хочуть називати свої прізвища — бояться помсти іноземців.
Із 45-річним Акіфом Абасовим зв'язатися не вдалося. Він слухавки не бере.
— Родину Абасових ніхто не хоче чіпати. Ні міліція, ні міграційна служба, — пояснює 34-річний Ярослав Дунаєв, координатор Українського державного руху проти нелегальної міграції. — Бо він незаконно привіз сюди родину, незаконно купив паспорт громадянина України. Якщо це підняти, то міліціонери самі ж себе викриють, що торгують паспортами.
3 
1
Коментарі
1