"Від удару дитина полетіла метрів на чотири в багнюку"

Дорогою зі школи 13-річного Влади­слава Ткаліча із Черкас збили "Жигулі". Водій відвіз хлопця додому. За мовчання дав 500 грн.

— Того дня не встигла забрати сина зі школи. Була на уколах, лікувала пневмонію. Влад — на індивідуальному навчанні, має другу групу інвалідності. Коли підвищується температура тіла, його судомить. Додому прийшла хвилин за 10 після нього. Лежав у своїй кімнаті. Його нова куртка була вся в бруді. Тканина ніби зчесана. Спитала: "Владик, тебе футболили?" Запевняв, що сам впав на бордюр і забив коліно. Обдивилася, синяків ніде не було. Коли підвівся, шкандибав на ліву ногу. Повезла його в травмпункт. Лікар оглянув. Сказав надіти наколінник і втирати мазі. Все виконували, а дитині не легшало. Ходив якось перекошено, — розповідає 52-річна Валентина Ткаліч, мати хлопця.

Через тиждень Влад приніс додому солодощі, чек на 76 гривень і 424 гривні здачі. Питаю, що це за гроші. А він: "Це дядя дав, який мене збив машиною. Сказав, щоб я нікому не говорив. Це буде нашим секретом". Ми з чоловіком були шоковані. Повезли дитину знову на обстеження. Комп'ютерна томографія показала перелом лівої сідничної кістки. Гіпс у тому місці накласти неможливо. Влад мав постійно лежати, а не рухатися. Надіємось, що ускладнень серйозних не буде. Хоча постійно скаржиться на біль у нозі, — говорить жінка.

Батьки звернулися в поліцію.

— До нас прийшов поліцейський. Розпитував, як усе було. Показав Владу на телефоні знімок якогось чоловіка. Чорнявий, років до 30. Сфотографували його десь на вулиці. Син упізнав у ньому водія, — каже Валентина Василівна.

— Вийшов на балкон покурити. Бачив, як хлопець із рюкзаком по "зебрі" переходив дорогу. Раптом з'явилися "Жигулі". Водій різко вивернув руль праворуч. Може, думав, що малий зупиниться. Але той продовжив іти. Від удару дитина відлетіла метрів на чотири в багнюку. Водій вийшов, коли той обтрушувався. Поліції не визивав. Посадив у машину і повіз, — розповідає свідок аварії 80-річний Григорій Пазеха.

— Водій жодного разу не поцікавився станом сина. Надіємося на справедливе слідство, — каже Валентина Ткаліч.

×