"Я не можу навіть припустити, що викликало таку реакцію. Усі працювали у звичному режимі, як слід, згідно з технологією, — розповідає Костянтин Крупницький, 39 років, майстер випробувального майданчика. — Я взагалі фахівець у цій галузі й училище військове закінчував. Навіть не уявляю, як таке могло трапитися... Усе в один момент... Це ж димний порох — секунда часу, клац — і все. Димний порох згоряє за одну-дві секунди. І за цей час нас зачепило. Ми попадали у сніг. Тракторист нас пригасив, збив полум"я. Один із підривників, який у момент вибуху саме прокладав доріжку для підпалу, побіг викликати допомогу. Я працюю тут третій рік і в подібні ситуації не потрапляв. Навіть коли ще служив під Севастополем п"ять років на розмінуванні".
20 грудня близько 10.30 на Донецькому казенному заводі хімічних виробів стався вибух, внаслідок якого обгоріло п"ятеро його працівників.
За словами директора заводу Миколи Потапчука, було це так. На спеціально обладнаному майданчику за три кілометри від заводу його працівники знищували 50 кілограмів чорного димного пороху. Несподівано він зайнявся. Чому це сталося, невідомо.
— Порох має властивість вибухати не лише від вогню, а й від механічного впливу, наприклад, різкого поштовху. Найімовірніше, через щось подібне це і сталося, — вважає Микола Прокопчук.
Димний порох згоряє за одну-дві секунди
На щастя, пороху було небагато, інакше наслідки могли бути значно гірші. Директор зізнався, що упродовж цього року було зареєстровано вже кілька дрібних інцидентів. Але той, що стався у вівторок, — наймасштабніший на заводі. Зараз усі роботи з утилізації вибухових речовин припинено.
Один робітник перебуває у важкому стані — вражено до п"ятдесяти відсотків поверхні тіла. Крім численних зовнішніх, є також опіки дихальних шляхів. Лікарі не дають прогнозів, але сподіваються на краще. У трьох — стан середньої важкості. Стан ще одного оцінюється як задовільний.
— Усе необхідне для лікування пацієнтів є. Для якнайшвидшого видужання планується використовувати клітинні технології, розроблені лабораторією клітинного культивування, — стверджує професор Владислав Гринь, директор інституту невідкладної і відновлювальної хірургії Донецька.
Ще рік тому Україна мала 6,4 мільйона протипіхотних мін
Чи зможе завод працювати далі, має визначити урядова комісія.
Ще рік тому Україна мала 6,4 мільйона протипіхотних мін. Це четвертий за величиною арсенал цієї зброї — після Китаю, Росії та США. До вересня 2004 року всі складовані в Донецьку міни (а це понад 400 тисяч штук) було ліквідовано. Йшла мова про можливість утилізації боєприпасів з країн СНД та НАТО. Головною проблемою було транспортування.
Після вівторкового вибуху ймовірність того, що донеччани таки займуться утилізацією зброї з інших країн, очевидно зменшилася.
Дитячі іграшки роблять із протипіхотних мін
— Я завжди запитувала себе: а що я, власне, можу розповісти про свою роботу дітям? — каже Олена Казакова, яка от уже 16 років працює на Донецькому хімзаводі. — Раніше мені доводилося щось вигадувати. А зараз я можу сказати своїм дітям: ми рятуємо людські життя. І це робить мене щасливою.
Ще на початку 1990-х це підприємство було засекреченим. За радянських часів на ньому наповнювали вибуховою речовиною артилерійські снаряди і ракети. Потім завод ледве животів. Згодом на ньому почали утилізувати українські протипіхотні міни. З їхніх пластикових частин зараз виготовляють дитячі іграшки, які переважно потрапляють до дитбудинків. Цей проект у 2002 році профінансував НАТО.
Це найприємніша робота з усіх у моєму житті
Олена Казакова — одна з дев"яти жінок, яких навчили видаляти вибухову речовину з протипіхотних мін. Зброю зі складу доставляють у цех, де жінка перераховує ящики і контролює, чи не ушкоджені окремі міни під час транспортування, а потім видаляє детонатори. Пластикові корпуси мін миють і відправляють на переробку. Після цього частини смертоносної зброї перетворюються на дитячі іграшки.
— Це найприємніша робота з усіх у моєму житті, — зізнається Наталія Волуніна, яка 25 років пропрацювала на заводі. — Я ніколи не могла собі навіть уявити, що буду робити щось подібне.
3 
1
Коментарі