26-річний Вадим Бичкола з будинку №122 на вул. Леніна в Полтаві витягнув із вогню сусіда 6-річного Михайла Майбороду. Під час пожежі хлопчик був у помешканні сам, сховався за батарею на кухні. Балкон квартири №94 спалахнув 14 вересня.
— Коли почалася пожежа, я курив у дворі, — згадує Вадим. — Дивлюся, із другого поверху валить дим. Побіг туди, став дзвонити в двері. Якийсь малий сказав, що його закрили, ключів немає. Я побіг на низ, виліз на козирьок над під'їздом. По газовій трубі доповз до вікна, розбив його і витяг хлопця. Із ним спустився. Зараз дивлюся на цю відстань і не понімаю, як не зірвався. Руки досі дрожать.
На лавці дитячого майданчика сидить 52-річна Анна Майборода, бабуся Михайла. Поруч плаче 11-річна Анастасія Майборода, сестра Михайла. Їхня мати Олена курить. В їхній квартирі згоріло майже все.
— Я ходила на роботу влаштовуватися, — розказує Олена. — Сина залишила одного. Не раз так робила.
Сусіди майже годину гасили самі, аж доки викликали пожежників.
— Коли ми приїхали, горіли балкони на другому, третьому і четвертому поверхах, — каже рятувальник 34-річний Олександр Лисенком. — Одразу вивели з дому шістьох жителів, вогонь загасили за годину. Встановлюємо причини займання.
Біля будинку зібралися близько 50 людей. Асфальт залитий водою. Пожежники змотують шланги і складають драбини. Біля дому лежить купа обгорілого сміття. Від балконів лишилися бетонна підлога та рештки рам.
— Це рєбьонок підпалив із другого етажу, — говорить 56-річна жінка своїй подрузі. — Його постійно со спічками бачили. То во дворє вогонь розведе, то на гараж вилізе і щось підпалить, — показує на облущений зелений гараж біля дороги.
— Це ж таке тільки у війну було, — каже 75-річна Ніна Скрипник. — Були з онуком у хаті, почули дим, сірєни, а потім усе стало горіти. Коври, обої, стіл. Дякую, пожарникам, що вивели, бо диму було — не знали де небо, де земля.
3 
1
Коментарі