У Житомирі застрелили авторитета

Двома пострілами впритул із пістолета з глушником у Житомирі 1 вересня вбили 40-річного Володимира Сахневича. Містом одразу пішли чутки, що тепер розпочнеться перерозподіл сфер впливу. Між тими, кого в народі називають "авторитетами".

На кладовище Смолянка, де поховали Сахневича, прийшло близько тисячі людей. Вінків було понад 500.

Володимир Сахневич закінчив Вінницький педагогічний, за фахом був учителем фізкультури. Завжди підтягнутий, невисокий світловолосий чоловік. У березні минулого року виграв чемпіонат Житомира з російського більярду. Не пив, не курив. Його старший син зараз грає за молодіжний склад київського "Динамо", молодшому два роки. Це офіційна біографія Сахневича. Її знають чи не всі житомиряни.

Люди, які представляють тіньове життя міста, розказують більше. Просять не називати своїх прізвищ. Для них Володимир Сахневич — авторитет. Спочатку відсидів за спекуляцію. Потім "брати Сахні", як їх називають житомиряни, — Володимир і Микола, 36 років, — після кількарічних кривавих розбірок прийшли до тіньової влади в місті. Обидва — уродженці Польової, району Житомира, який за кримінальним гонором можна порівняти з київськими ДВРЗ і Червоним Хутором. Після того як Сахня почав "вирішувати питання", кримінальні розбірки в Житомирі припинилися.

З 20 автобусів "відкріпників" тільки два змогли проїхати в місто

— Півтора року тому Володимир узяв в оренду силікатний кар"єр біля Польової, запустив у нього рибу. Хотів затриматися в цьому бізнесі. За півроку він знав про рибу все, краще за досвідчених рибалок, — розповів кореспонденту "ГПУ" близький друг убитого, кремезний 40-річний чоловік зі шрамом на обличчі.

— Це замовне вбивство, та ще й пов"язане з політикою. Ви ж знаєте, що бандитський кримінал теж був замішаний у помаранчевій революції? — пояснював бізнесмен, знайомий Сахневича.

Друзі Володимира розповіли, що під час президентських виборів він організував серйозну підтримку політичної сили, яка нині при владі. І неодноразово чув погрози від представників іншого табору.

Восени 2004 року Житомирщина розкололася. Криміналітет, наближений до тодішньої влади, почав вимагати від колишніх авторитетів, а тепер — легалізованих бізнесменів, гроші на підтримку Януковича.

— Житомирським авторитетам було все одно, хто  переможе — Янукович чи Ющенко. Але вони не хотіли ділитися грошима. Тому автоматично стали на бік "Нашої України", — розповідає на умовах інкогніто місцевий політик.

Під час виборів представників опозиційного кандидата виганяли з виборчих комісій. Нападали на студентів, які розклеювали плакати. Багатьох били — до крові, до струсу мозку.

— Тоді нам довелося звернутись за підтримкою до колишніх бандитів. Потрібна була сила, якої побоювались би опоненти, — розповідає колишній активіст обласного штабу "Нашої України".

Саме таку роботу перед другим та третім турами узяв на себе Володимир Сахневич. Його хлопці дивилися за порядком на дільницях і мітингах. Зупиняли на в"їзді до Житомира іногородні автобуси з "печеньєм" (виборців, які голосували на кількох дільницях відкріпними талонами). У місто послали як мінімум 20 автобусів із "відкріпниками", а змогли проїхати лише два. Решту затримали й завернули люди "Сахні".

Завдяки Сахневичу вибори в місті пройшли спокійно, без крові

Перед закриттям виборчих дільниць у другому турі люди Сахневича подалися до Києва, на Майдан. Бо мали інформацію, що там можливі сутички між органами правопорядку та мітингувальниками.

— Ми їхали добре озброєні. О 20.30 одними з перших були на площі. Уночі нам сказали, що наші послуги в Києві вже не потрібні — на Майдані на той час стояли тисячі людей, — розповів "ГПУ" близький друг "Сахні".

У житомирському провладному таборі й дотепер чимало хто переконаний, що саме завдяки Сахневичу вибори в місті пройшли спокійно, без крові.

×