Солдати ходять у драних чоботах

13 грудня військова частина А-1119, що в райцентрі Калинівка Вінницької області, прийматиме нових призовників. Демобілізовані солдати повернулись додому. Одяг і взуття вони залишають новобранцям. Кажуть, соромно його забирати.

— У тому навіть із контрольно-пропускного пункту стидно вийти, — каже 22-річний Олег Запорощук з Бершаді. — Я, коли їхав додому, купив собі нові чоботи. Двічі на рік у частині видають комплект одягу: шапку, штани, кітель, бєрци. За три місяці зношуємо дві пари взуття. Їх ніхто не ремонтує. Беремо старі, що дємбеля оставили. Ходимо в порваних носках.

Звільнені в запас солдати не хочуть залишатися на контрактну службу. Не влаштовує зарплата 980–1200 грн і умови життя в частині. Кажуть, у казармі холодно. Показують фотографії: на термометрі +12°С. По стінах — грибок. Туалет не працює. Над кожним унітазом висить хвойна гілка.

— Це такий освіжувач повітря, — жартує Запорощук. — У туалет ходили на вулицю. Там двері побиті. Поряд вигрібна яма, 2 метри глибиною. Минулого місяця туди впав солдат. Повезло, що викарабкався. Кілька відер води вилили, доки його відмили.

Згідно з нормами, в кімнаті для сушіння одягу температура має бути не нижчою за +27°С. Солдати показують фотографії, де термометр фіксує +10°С.

— Одяг майже не сохне. Носки ми сушили під матрасом. Мокрі ж не вдінеш, — зауважує 19-річний Сергій Орловський з Немирова. — Так недовго захворіти. Із температурою лежали в казармі, бо ж санчасть для солдат закрита. У ній живе командир частини.

Подейкують, командир частини харчується у їдальні. Солдати прасують йому штани.

Військовики кажуть, що начальник штабу Олег Ліневич їх залякує. Мовляв, дасть погану характеристику. Через однокласника, нинішнього губернатора Вінниччини Олександра Домбровського, зробить так, що "дембелів" нікуди на роботу не візьмуть.

— Із негативною характеристикою нікуди не всунешся, — пояснює Орловський. — Із нас вимагають розписку, що у армії добре жилося, претензій немає. Уже тоді віддають характеристику та військовий квиток.

ІЗ липня 2008 року військовою частиною А-1119 командує Ігор Степанченко. Доти працював у місті Балаклія Харківської області. Нового начальника житлом не забезпечили. Степанченко говорить: квартиру йому має надати калинівська громада. Запевняє, що солдати говорять неправду.

Керівництво частини запрошує журналістів на екскурсію. Показує сховища, де зберігаються боєприпаси. Згодом військовики розказують: відкрили тільки те, що хотіло начальство. Просимо показати сусідні склади, що на болотяній території.

— Какое болото, там нечего смотреть, — запевняє Ігор Степанченко.

Санчасть закрита. У ній живе командир частини

Плацом проходять кілька солдат у вичищених берцах та формі. Біля казарми один військовий підмітає опале листя. Кажуть, що драні шкарпетки й чоботи спалили напередодні візиту журналістів. Так веліли командувачі частини.

×